1 Samue 9
1 Hagi magora rama'a feno ante'nea nera Benzameni naga nofipinti ne'mofo agi'a Kisi'e. Hagi Kisina Abieli kasentegeno, Abielina Zerori kasentegeno, Zerorina Bekorati kasentegeno, Bekoratina Afia kasente'ne. Ana hu'neankino Kisi'a rama'aza anteno agi me'nea ne' mani'ne.
І був чоловік із Веніями́нового племени, а ім'я́ йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніями́нівець, люди́на заможна.
2 Hagi Kisi'a ne' mofavre ante'neankino, hentofa nehazavegino agra za'za huno maka Israeli vahera zamagatere vagare'neankino, agi'a Soli'e. Israeli vahe'mokizmi amu'nompina magore huno agrikna nera omani'ne.
І був у нього син, а ім'я́ йому Сау́л, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було ніко́го вродливі́шого за нього, — цілою головою він був вищий від кожного з усього наро́ду.
3 Hagi mago knafina Kisi donki afutamimo'za fanene hu'nazageno nemofo Solina asamino, mago eri'za vahe nevrenka vunka ana donki afuzagagu ome hako.
І пропа́ли були Кі́шові, Сау́ловому ба́тькові, осли́ці. І сказав Кіш до свого сина Саула: „Візьми з собою одно́го із слуг, і встань, — іди, пошукай ослиці!“
4 Higeno Soli'ene eri'za ne'ane hakeke Efraemi agona kokampina nevune, Salisa uhanati'na'anagi magore huke hakeke eriforera osu'na'e. Anantetira hakeke Salimi vuna'anagi hakeke eri fore osuke netreke, Benzameni naga'mokizmi kumatamimpi vu'na'anagi onketfa hu'na'e.
І він перейшов Єфре́мові го́ри, і перейшов край Шаліша, — та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, — та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.
5 Hagi anantetira hakeke Sufu kaziga uhanatiteke, Soli'a eri'za ne'a asamino, Ru nenfa'a donki afuku'ma agesa antahintahima nehiama'a agatereno tagrikura agesa antahinigi egeta ete kumatega va'maneno.
Увійшли вони до кра́ю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: „Давай верні́мося, щоб не занеха́в ба́тько осли́ць, та не став жури́тися за нами!“
6 Hianagi eri'za ne'mo'a amanage hu'ne, Ko, antu kumatera magora Ra Anumzamofo eri'za nera mani'neankino vahe'mo'za kesaga hunentaza nere. Hagi mika zanku'ma fore hugahiema nehiazamo'a fore nehia neki, egeta antu ana nete va'manenkeno, amaretira inante vugahu'e agra tasamigahie.
А той відказав йому: „Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче спра́вджується. Тепер сході́мо туди, — може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б“.
7 Hagi Soli'a eri'za ne'amofona amanage huno kenona hunte'ne, Tagra knare Ra Anumzamofo eri'za netera vugahuanagi, naza muse zana eri'neta omenemita hugahue. Hagi hago ne'zama eri'no'a zana nevagare'noe. Hagi tavatera musezama amisu'azana omane'ne.
І сказав Саул до свого слуги: „Ось ми пі́демо, — та що́ ми принесе́мо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подару́нка нема, щоб прине́сти Божому чоловікові. Що́ ми маємо?“
8 Anage higeno ete eri'za ne'amo'a Solina kenona hunteno, Ko, ama kunifina osi'a silva zagoa eri'noankita Ra Anumzamofo vahe'mofona aminukeno inante tagra vugahu'e agra tasamigahie.
А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: „Ось у руці моїй знахо́диться чверть ше́кля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу“.
9 (Hagi ana knafina Israeli vahe'mo'za Anumzamofontegati'ma keagama erinakura, enketa avune vahe ome kamaneno nehaze. Hagi korapara avune vahere hu'za nehazanagi, menina Anumzamofo kasnampa vahere hu'za nehaze).
Колись в Ізраїлі, коли хто ходив пита́тися Бога, то так говорив: „Давайте пі́демо до прови́дця“. Бо що сьогодні „проро́к“, колись звалося „прови́дець“.
10 Hagi Soli'a eri'za ne'agura anage hu'ne, Knare ke hananki vanu'e. Anage higeke Anumzamofo vahe'ma nemanirega vu'na'e.
І сказав Саул до свого слуги: „Добре твоє слово. Давай пі́демо!“І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.
11 Hagi agonarega umarerike rankumatega nevakeno ana kumapinti tifinaku atineramiza mofa'nezaga ome zamantahigeke anage hu'na'e, avune nera mani'neo?
Коли вони підіймалися по узбі́ччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: „Чи є тут прови́дець?“
12 Hakeno ana mofa'nemo'za kenona hu'za, izo meni avune nera tagri kumapina e'neno kresramana vu ofa nehu'za ruotge ne'za nenaku nehaza vahe zamavareno agonarega vu'za nehianki, ame huta ko vi'o.
А ті відповіли́ їм та й сказали: „Є, — ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, — бо сьогодні в наро́да жертва на па́гірку.
13 Hagi ne'zama nenaku agonarega mareorinesigeta kumapima ufresuta'a ome tutagiha huntegaha'e. Hagi zamagima hu'nea vahe'mo'za ne'zana one avega ante'zma mani'nenageno uhanatino asomu kea ome hutena negahaze. Hagi hantaka huta vanuta'a ome kegaha'e.
Як уві́йдете до міста, так зна́йдете його, поки він не вийде на па́гірок їсти, — бо народ не їсть аж до його прихо́ду, бо він благословляє жертву, потім їдять покли́кані. А тепер увійдіть, бо зараз ви зна́йдете його“.
14 Hagi zanagra kumapi ufreke nevuke, Samueli'a agonarega mono'ma nehaza kumatega vunaku ne-egeke ome ke'na'e.
І підняли́ся вони до міста. Як вони вхо́дили до сере́дини того міста, аж ось Самуїл виходить навпро́ти них, щоб іти на па́гірок.
15 Hagi Soli'ma ome'negeno ko oki Ra Anumzamo'a Samuelina asamino,
А Господь, за день перед Сауловим прихо́дом, виявив був Самуїлові, говорячи:
16 okina ama ana knare Benzameni mopafinti mago nera hunta'nenkeno kagrite egahie. Hagi kagra masave frentenka azeri ruotage hugeno Israeli vaheni'arera kva mani'neno Filistia vahe'mo'zama zamazeri havizama nehaza zamazampintira zamagu vazigahie. Na'ankure zavi krafagezmia Nagra nentahi'na vaheni'a antahinezamue.
„Цього ча́су взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніями́нового кра́ю, і ти пома́жеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе наро́д Мій від руки филисти́млян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосі́ння його дійшло́ до Мене!“
17 Hagi Samueli'ma Solima negegeno'a Ra Anumzamo'a Samuelina asamino, E'i'na neku kasami'noankino agra vahe'nirera kegava hugahie.
А коли Самуїл побачив Сау́ла, то Господь сказав йому: „Оце той чоловік, що Я казав тобі, — він володі́тиме наро́дом Моїм“.
18 Higeno Soli'ma kuma kahante Samuelima tutagiha hunenteno'a antahigeno, Inantega avune ne'mofo nona me'ne huno Samuelina antahige'ne?
І підійшов Сау́л до Самуїла в сере́дині брами та й сказав: „Скажи мені, де́ тут дім прови́дця?“
19 Higeno Samueli'a kenona hunteno, Nagra ama'na avune nera mani'noanki, ete vugeta agonarega marerimaneno. Hagi menina nagrane ne'zana nenenka oki nantera katra'nena vugahane. Hagi kagra'ma kagesa antahi'nana zantamina kasamivaregahue.
І відповів Самуїл Саулові та й сказав: „Я той прови́дець. Вийди перед мене на па́гірок, і ви бу́дете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу́ тебе, і про все, що в серці твоїм, я розпові́м тобі.
20 Hagi donkima fananema higeno 3'a knama evu'nea zankura kagesa ontahio, ko hake'za erifore hu'naze. Hagi menina Israeli vahe'mo'za kagri'ene negafa nagaku'ene amuhara nehaze.
А щодо осли́ць, що пропа́ли тобі, — сьогодні вже три дні, — не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожада́не в Ізраїлі? Хіба ж не для те́бе та для всього дому батька твого?“
21 Hagi Soli'a kenona amanage hu'ne, Israeli naga nofipina Benzameni nagara osi naga manizageno, ana agau'afina nagri naga'mo'za osi'a naga mani'none. Hagi nahigenka e'inahu kea nehane?
І відповів Саул та й сказав: „Чи ж я не веніями́нівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніями́нового пле́мени. І чого ти говориш мені отаке слово?“
22 Hagi Samueli'a, Soline eri'za ne'anena nezanavreno vuno vahe'ma kehige'za emani'naza nompi ufreno, ese trate ome zanante'ne. Hagi anampinka 30'a vahe naza mani'naze.
І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімна́ти, і дав їм місце на чолі́ покли́каних, а тих було близько тридцяти́ чоловіка.
23 Hagi Samueli'a ne'zama negrea nera asamino, rure antese huo hu'nama kasami'noa afu ame'a erinka eme namio.
І сказав Самуїл до ку́харя: „Дай же ту ча́стку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!“
24 Higeno ne'zama negrea ne'mo'a afu aga'a erino Soli avuga eme ante'ne. Hagi Samueli'a Solina amanage huno asami'ne, Vahetamima kema nehu'na, kagri suzane hu'na antegante'noanki, amama zamagima huge'za aza vahe'ene ne'zana no. Higeno Soli'a ana zupa Samueli'ene ne'zana ne'ne.
І подав ку́хар стегно́ та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: „Оце позоста́влене! Поклади перед собою та їж, бо воно схо́ване для тебе на умо́влений час, коли я сказав: Покликав я наро́д“. І Саул їв із Самуїлом того дня.
25 Hagi anantetira kumate'ma eramizageno'a Samueli'a nomofo agofetu Soli'enena keaga huteno, noma mase'niazana retro huntegeno mase'ne.
І зійшли вони з па́гірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху́ свого дому.
26 Hagi kotu avame Samueli'a otino Solina kehuno, Otige'na kazeri retrotra hanena kumakarega vuo. Higeno Soli'a otino Samueli'ene magoka kantega vu'na'e.
І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла́ ра́ння зоря́, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: „Уставай же, і я відпущу́ тебе!“І встав Саул, і вони вийшли обо́є, він та Саул, на вулицю.
27 Hagi kumapinti'ma utiraminaku'ma nehu'za Samueli'a Solina amanage huno asami'ne, ko huntegeno eri'za nekamo'a tatreno vugoteno nevina, kagra amare osi'agna nagrane mani'nege'na Ra Anumzamo nasami'nea kea huama hu'na kasami'neno.
Коли вони підхо́дили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: „Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами“. І той пішов. „А ти зараз спини́ся, — я оголошу́ тобі Боже слово!“
