1 Samue 20
1 Hagi Devitia Rama kaziga Naioti kumatetira freno Jonataninte eno, amanage huno Jonatanina eme antahige'ne. Nagra na'a hu'noe, nahavizana nehu'na, nankumi negafana hunte'nogeno, nagrira nahe frinakura nehake?
І втік Давид з Найо́ту в Рамі́, і прийшов та й сказав перед Йонатаном: „Що́ я зробив, яка провина моя й який мій гріх перед батьком твоїм, що він шукає моєї душі?“
2 Hagi Jonatani'a kenona hunteno, Nenfa'a osizano ra zana magore huno nagritera eri frara nokiankino, kahe ofrigahie. Hagi na'a hanigeno nenfa'a kagri'ma kahe nanekea eri frara kigahie? A'o anara osugahie!
А той відказав: „Борони Боже, — ти не помреш! Таж ба́тько мій не робить жодної справи, великої чи справи малої, коли не відкриває на вухо мені, то чому мій батько заховає від мене цю справу? Цього не бу́де!“
3 Hianagi Deviti'a hanave huvempage huno, Kagrama nagri'ma kavesinenantana zana negafa'a keno antahino hu'neno, agra nenamofo Jonatanina ama ana kema asaminugeno'a arimpamo'a knarera osugahie huno antahi'ne. Hianagi tamage huno kasefa huno mani'nea Ra Anumzamofo avufine kagri kavufinena huvempage huankino, nagrira ame huno nahe frigahie.
А Давид іще присягнув та й сказав: „Добре пізнав твій батько, що я знайшов милість в оча́х твоїх. І сказав він: Нехай не довідається про те Йонатан, щоб не був він засму́чений. Але як живий Господь і як жива душа твоя, — між мною та смертю не більше кро́ку!“
4 Higeno Jonatani'a Devitina asamino, Nazano hunanto hunka hanana zana, amane hugantegahue.
І сказав Йонатан до Давида: „Що́ підкаже душа твоя, те зроблю́ тобі!“
5 Hagi Deviti'a Jonatanina asamino, Antahio, okina kasefa ika eme antegeno ne'zama nenaza knagi, nagra kini ne' ene ne'zana nosinagi natrege'na trampi ufraki'na mani'nanenkeno 3'a zagegnamo'a nagatereno evino.
І сказав Давид до Йонатана: „Ось узавтра новомі́сяччя, коли звичайно сиджу́ я з царем, щоб їсти з ним. Але ти відпусти мене, а я сховаюся в полі аж до третього вечора.
6 Hagi negafa'ma onagesuno'ma kantahigena kagra amanage hunka asamio, Devitina naga'amo'zma Betlehemu kumate atru hu'za kafugu kafugu'ma nehazaza hu'za kresramama vanarega anantega vugahue huno eme tutu huno nantahigege'na huntogeno vu'ne hunka asamio.
Якщо дійсно згадає про мене твій батько, то скажеш, що конче жадав від мене Давид, щоб йому забігти до свого міста Віфлеєму, бо там річна́ жертва для всього роду його.
7 Hagi anagema hanankeno'ma knarere'ma hanigenka, eri'za vahekamona knare hu'na manigahue hunka antahio. Hianagi ananke'ma asami'nankeno arimpama ahe'na, eri'za vahekamo'na nahe frigahie hunka antahio.
Якщо він скаже так: „Добре!“то мир твоєму рабові. А якщо дійсно запалає йому гнів, то знай, що постано́влене те зло від нього.
8 Hagi kagra eri'za vahekamo'na knare kavukva hunante'nane. Na'ankure kagra Ra Anumzamofo avufi eri'za vaheka'amo'na so'ema huta manisu'a huvempagea hunante'nane. Hagi kagra navrenka negafantera ovunka, nagrama mago havizama hu'nenugenka, kagraka'a nahe frio.
І зробиш милість своє́му рабові, бо ти ввів свого раба в Господній запові́т із собою. А якщо є на мені прови́на, — убий мене ти, а до батька твого по́що мене ве́сти?“
9 Higeno Jonatani'a huno, i'o anara osugahue. Nenfa'ma kahekema hanige'na ame' hu'na kasamigahue.
І відказав Йонатан: „Борони тебе, Боже! Бо якщо справді пізна́ю, що в мого батька постановлене зло, щоб прийшло на тебе, чи ж того я не розкажу́ тобі?“
10 Anante Deviti'a Jonatanina asamino, Ana nanekema negafama asami'nankeno arimpama ahenantenia nanekea iza erino ome nasamigahie?
І сказав Давид до Йонатана: „Хто повідо́мить мене, якщо батько твій відповість тобі жорсто́ке?“
11 Anagema higeno'a Jonatania Devitinkura huno, Egeta hoza agupofi magoka va'mneno, huno Jonatani'a higeke, magoka vu'na'e.
А Йонатан сказав до Давида: „Ходи ж, і ви́йдемо на поле“. І вийшли вони оби́два на поле.
12 Anante Jonatani'a anage huno Devitina asami'ne, Ra Anumzana Israeli vahe Anumzamofo avufi huvempage huankino, tare knama evanige'na, nenfa'ma kahekema hania nanekea antahigahoanki'na, arimpa fruma hugante'nia kea eme kasamigahue.
І сказав Йоната́н до Давида: „ Свідок Господь, Бог Ізраїлів, що післязавтра цього ча́су ви́відаю я батька свого. Нехай скарає мене Бог, якщо тоді не пошлю́ до тебе, і не сповіщу́ тебе, —
13 Hianagi nenfa'ma kahenaku'ma hanige'na, eme okasami'nugenka frenka kagu'ma ovazisankeno'a, Ra Anumzamo'a nagrira nona hunanteno nahe frigahie. Hagi Ra Anumzamo'a nenfa'enema nemaniaza huno kagri'enena manigahie.
так нехай зробить Госпо́дь Йонатану, і так нехай додасть! А якщо моєму ба́тькові вгодно зробити зло тобі, то сповіщу́ тебе, і відішлю́ тебе, і ти пі́деш у мирі, а Господь буде з тобою, як Він був із моїм ба́тьком.
14 Hagi kagrima Ra Anumzamo'ma knarema hugantenigenka maninka vanunka, nagrira knare hunantenka nahe ofriho.
І ти, якщо я бу́ду ще живий, хіба не зро́биш зо мною Господньої ми́лости? Коли ж я помру́,
15 Hagi Devitiga ha' vahekamofoma ama mopafinti'ma Ra Anumzamo'ma zamahe vagamaresigenka, nagri nagara knare kavukva huzmantenka vuo.
то не відбирай своєї ми́лости від дому мого навіки, а навіть тоді, як Господь понищить усіх Давидових ворогів із поверхні землі.
16 Anante Jonatani'a Devitinkura amanage hu'ne, kagrane amama huvempa kema hu'a nanekea kagrane nagakanena tamagera okaniho. Hagi nagri'ma navesiana ha' vaheka'a Ra Anumzamo'a Agra'a hara huzmantesie.
І нехай пошукає Господь душі́ від Давидових ворогів!“І склав Йонатан умову з Давидовим домом.
17 Hagi Jonatani'a mago'ane tragoteke manisa'a huvempage Devitina hunte'ne. Na'ankure Jonatani'a agra'agu'ma ave'nesiaza huno Devitina tusiza huno avesi ante'negu anara hu'ne.
І Йонатан далі присягався Давидові в своїй любові до нього, бо він покохав його, як свою душу.
18 Anante Jonatani'a Devitina asamino, Okina kasefa ikante'ma musenkase hu'za ne'za nenaza knagino, ana musenkasema hanafina kagri tramo'a amane megahie.
І сказав йому Йонатан: „Узавтра новомісяччя, і ти будеш зга́даний, бо буде порожнє твоє місце.
19 Hagi nampa 3 knazupa kinaga, ko'ma frakinkama mani'nana have kevuma me'nerega ame hunka umanio.
А третього дня скоро зі́йдеш, і при́йдеш до місця, де ти ховався у день твого чину, і сядеш при камені Азе́л.
20 Hagi nagra 3'a kevea mafe'ante'na ana haverega ahetregahue.
А я пущу́ три стрілі́ набік, ніби стріляючи собі до мети.
21 Hagi mago eri'za rise'ma hunte'na kamakaziga keveme'neanki ome hakenka erinka eno hu'na huntesogenka, amne egahane. Na'ankure tamage huno Ra Anumzana mani'negu mago kazeri haviza hu'zana kagritera forera osugahie.
І ось пошлю́ я слугу: „Іди, знайди ті стрі́ли!“Якщо, говорячи, скажу́ я до хлопця: „Он ті стрі́ли тут перед тобою, візьми їх“, то прихо́дь, бо мир тобі, і нема нічого злого, як живий Господь!“
22 Hianagi ana riseku'ma hu'na kevea kame kaziga me'neanki ome erio hanugenka, e'i ame hunka atrenka vuogu hugahue. Na'ankure Ra Anumzamo omenka vuo huno hugantegahie.
А якщо я скажу́ до того юнака́ так: „Он ті стріли за тобою далі“, то втікай, бо Господь відпускає тебе.
23 Hagi kagrane nagranema huvempa kema hu'noa zamofona Ra Anumzamo'a agrake keno antahino hu'negu kagra ana kemofona amage'anto.
А та річ, що про неї говорили ми, я та ти, — ось Господь буде свідком між мною та між тобою аж навіки!“
24 Hagi Deviti'a anantega frakino mani'negeno, kini ne'mo'a kasefa ikante'ma musenkase hu'za ne'zama nenaza knarera ne'zama nenaza tratera emani'ne.
І сховався Давид у полі. І було новомі́сяччя, а цар засів до ї́жі.
25 Hagi kini ne'mo'a ne'za nenaku ko'ma nehiaza huno nomofo asarega amagena renteno rutragoteno emanigeno, mago kaziga Jonatani mani'geno, mago kaziga Abna mani'neanagi Devitima nemania trara amne me'ne.
І сів цар на стільці́ своїм, як раз-у-раз, на стільці́ при стіні. І встав Йонатан, а Авне́р сів збо́ку Саула, а Давидове місце було порожнє.
26 Hagi Soli'a ana zupa nanekea osu'ne. Na'ankure agrama agesama antahiana Deviti'a mago'aza huno agra'a azeri pehana hu'neno ome'ne huno antahine.
Та Саул нічого не говорив того дня, бо сказав собі: „Це випа́док, Давид не чистий, бо не очистився“.
27 Hianagi nampa 2 kna zupanena Deviti'ma nemania tramo'a amne me'ne. Ana higeno Soli'a nemofo Jonatanina asamino, Devitima nemania tramo'a amne me'neana na'agafare Jesi nemofo Deviti'a okine meninena ne'za ne'tratera ome'ne?
І сталося другого дня, на другий день новомісяччя, — було́ порожнє Давидове місце. І сказав Саул до сина свого Йонатана: „Чому́ не прийшов на хліб Єссеїв син і вчора, і сьогодні?“
28 Higeno Jonatani'a kenona huno, Deviti'a Betlehemu vunaku tutu huno nantahigeno,
І відповів Йонатан Саулові: „Дійсно просився Давид у мене до Віфлеєму.
29 natrege'na va'neno, na'ankure naga'nimo'za rankumapi kresramana nevazageno, nafuhe'za ke hazanki'na ame hu'na vugahue. Hagi navesi nante'nunka hunantege'na nafuhei'na ome zamage'nue hige'na, huntogeno vu'ne. E'i ana agafare ama tratera omani'ne.
І він говорив: Пусти мене, бо в тому місті для нас родова́ жертва, і запросив мене брат мій. А тепер, якщо знайшов я милість в оча́х твоїх, нехай я побіжу́ та побачу братів моїх. Тому́ не прийшов він до царсько́го столу“.
30 Hagi Soli'a Jonatanina tusi arimpa ahenenteno anage hu'ne, Kagra keontahi savri a'mofo mofavre mani'nananki, Devitima kagri noma erino kinima manino kazeri kagaze nehuno, negrerama agazema eri amisia zankura ontahinka Devitina aza hu'nano?
І запалав Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: „Негідний і неслухня́ний си́ну! Чи ж не знаю я, що ти вибрав Єссеєвого сина на свій сором та на сором і неславу своєї матері?
31 Na'ankure Jesi nemofo'ma ofri'noma mani'nenigenka, tamagerafa hunka kinia omanigahane. Hagi mago'a vahe huzmantege'za vu'za ome avre'za esnage'na ahe fri'neno.
Бо всі дні, поки Єссеїв син живий на землі, не будеш міцно стояти ані ти, ані царство твоє. А тепер пошли, і приведи́ його до мене, бо він призначений на смерть“.
32 Hianagi Jonatani'a huno, Naza agra havizana hu'ne? Nagafare agra frigahie?
І відповів Йонатан своєму батькові Саулові та й сказав йому: „Чому́ він буде забитий? Що́ він зробив?“
33 Anagema higeno'a Soli'a Jonatanina ahe frinaku karugru kevereti re'neanagi, mani'ganegeno hantga hu'ne. E'inama higeno'a tamage nenfa'a Devitina ahe frigahie huno Jonatani'a antahi'ne.
Тоді Саул кинув списа на нього, щоб убити його. І пізнав Йонатан, що то постановлене від батька, щоб убити Давида.
34 Hagi Jonatani'a nefana tusi arimpa ahenenteno ese ikamofona nampa 2 knarera, ne'zana oneno otino atreno vu'ne. Na'ankure nefa'ma Deviti agima eri havizama hiazanku anara hu'ne.
І встав Йонатан від сто́лу, розпалений гнівом, і не їв хліба і дру́гого дня новомісяччя, бо був засмучений за Давида, бо його обра́зив його батько.
35 Hagi anante nanterana Jonatani'a mago eri'za rise nevreno Deviti'ene keaga ome hunaku kema hunte'nate hoza agupofi vu'ne.
І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умо́влений з Давидом час, а з ним був мали́й хлопець.
36 Hagi ana eri'za risera asmino, Kagarirenka vunka kevema ahetrenua kevea ome hakenka erio, higeno ana rise'mo'a agareno nevigeno Jonatani'a kevea ana risera ahe agatereno ogamanu'a avuga ahe'ne.
І сказав він до хлопця свого: „Побіжи, знайди ті стріли, що я ви́стріляю“. Хлопець побіг, а він пустив стрілу́ поза нього.
37 Hagi ana eri'za rise'mo'ma kevema ome akasinaku anante'ma vigeno'a, Jonatani'a ke'zatimino, Kevemo'a ogamu'a me'neanki,
І прийшов хлопець до місця стріли́, що пустив Йонатан, а Йонатан кликнув за хлопцем і сказав: „Он та стріла за тобою далі!“
38 omaninka ame hunka vuo! Hagi Jonatani eri'za rise'mo'a ana kevea ome erino ete rukrahe huno kva'amofontega e'ne.
І кликнув Йонатан за хлопцем: „Скоро, поспіши, не ставай!“І зібрав Йонатанів хлопець стрі́ли, та й прийшов до свого пана.
39 Hagi e'i ana mikozama hiazamofo agafa'a ana eri'za risemo'a antahi amara osu'neanki, Jonatanike Devitike zanagrake antahi'na'e.
А той хлопець нічого не знав, — тільки Йонатан та Давид знали ту справу.
40 Hagi Jonatani'a ati'ane keve'anena ana eri'za risemofo nemino, erinka kumatega vuo.
І віддав Йоната́н свою зброю юнако́ві, якого мав, та й сказав йому: „Іди, занеси це до міста!“
41 Higeno ana eri'za rise'ma vutegeno'a, Deviti'a have kevumofo amefima fraki'nefintira atiramino eno Jonatanina agafi eme arena reno, 3'a zupa kepri hu'ne. Hagi zanagra onuki, anuki huke zanagi ohene ahene nehu'ne, taregamokea zavi ate'na'e. Hianagi Deviti'a tusiza huno zavira ate'ne.
Той юна́к пішов, а Давид устав із південного бо́ку, і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували вони один о́дного, і оплакували один о́дного, а Давид гірко плакав.
42 Hagi Jonatani'a amanage huno Devitina asmi'ne, Karimpa frune vuo. Na'ankure Ra Anumzamofo avure huvempage hu'noankita ronema huno'azana, Ra Anumzamo amu'nontifina mani'neno maka knafima kagripinti'ma fore'ma hania vahe'ene nagripinti'ma fore'ma hania vahera keno antahino hanie. Hutegeno Deviti'a nevigeno, Jonatani'a ete kumatega vu'ne.
І сказав Йонатан до Давида: „Іди з миром! А що присягнули ми двоє в Господнє Ім'я́, говорячи: Господь нехай буде свідком між мною та між тобою, і між насінням моїм та насінням твоїм, — нехай буде аж навіки!“І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.
