詩篇 73
1 アサフのうた 神はイスラエルにむかひ心のきよきものに對ひてまことに恵あり
Псалом Аса́фів.
2 然はあれどわれはわが足つまづくばかりわが歩すべるばかりにてありき
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 こはわれ惡きものの榮ゆるを見てその誇れる者をねたみしによる
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 かれらは死るに苦しみなくそのちからは反てかたし
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 かれらは人のごとく憂にをらず人のごとく患難にあふことなし
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 このゆゑに倣慢は妝飾のごとくその頚をめぐり強暴はころものごとく彼等をおほへり
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 かれら肥ふとりてその目とびいで心の欲にまさりて物をうるなり
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 また嘲笑をなし惡をもて暴虐のことばをいだし高ぶりてものいふ
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 その口を天におきその舌を地にあまねく往しむ
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 このゆゑにかれの民はここにかへり水のみちたる杯をしぼりいだして
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 いへらく神いかで知たまはんや至上者に知識あらんやと
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 観よかれらは惡きものなるに常にやすらかにしてその富ましくははれり
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 誠に我はいたづらに心をきよめ罪ををかさずして手をあらひたり
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 そはわれ終日なやみにあひ朝ごとに責をうけしなり
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 われもし斯ることを述んといひしならば我なんぢが子輩の代をあやまらせしならん
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 われこれらの道理をしらんとして思ひめぐらししにわが眼いたく痛たり
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 われ神の聖所にゆきてかれらの結局をふかく思へるまでは然りき
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 誠になんぢはかれらを滑かなるところにおきかれらを滅亡におとしいれ給ふ
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 かれらは瞬間にやぶれたるかな彼等は恐怖をもてことごとく滅びたり
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 主よなんぢ目をさましてかれらが像をかろしめたまはんときは夢みし人の目さめたるがごとし
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 わが心はうれへわが腎はさされたり
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 われおろかにして知覺なし聖前にありて獣にひとしかりき
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 されど我つねになんぢとともにあり汝わが右手をたもちたまへり
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 なんぢその訓諭をもて我をみちびき後またわれをうけて榮光のうちに入たまはん
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 汝のほかに我たれをか天にもたん地にはなんぢの他にわが慕ふものなし
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 わが身とわが心とはおとろふされど神はわがこころの磐わがとこしへの嗣業なり
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 観よなんぢに遠きものは滅びん汝をはなれて姦淫をおこなふ者はみななんぢ之をほろぼしたまひたり
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 神にちかづき奉るは我によきことなり われは主ヱホバを避所としてそのもろもろの事跡をのべつたへん
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
