詩篇 18
1 伶長にうたはしめたるヱホバの僕ダビデの歌、このうたの詞はもろもろの仇およびサウルの手より救れしときヱホバに對ひてうたへるなり 云く ヱホバわれの力よ われ切になんぢを愛しむ
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 ヱホバはわが巌 わが城 われをすくふ者 わがよりたのむ神 わが堅固なるいはほ わが盾 わがすくひの角 わがたかき櫓なり
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 われ讃稱ふべきヱホバをよびて仇人よりすくはるることをえん
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 死のつな我をめぐり惡のみなぎる流われをおそれしめたり
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 われ窮苦のうちにありてヱホバをよび又わが紳にさけびたり ヱホバはその官よりわが聲をききたまふ その前にてわがよびし聲はその耳にいれり
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 このときヱホバ怒りたまひたれば地はふるひうごき山の基はゆるぎうごきたり
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 烟その鼻よりたち火その口よりいでてやきつくし炭はこれがために燃あがれり
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 ヱホバは天をたれて臨りたまふ その足の下はくらきこと甚だし
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 かくてケルブに乗りてとび風のつばさにて翔り
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 闇をおほひとなし水のくらきとそらの密雲とをそのまはりの幕となしたまへり
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 そのみまへの光輝よりくろくもをへて雹ともえたる炭とふりきたれり
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 ヱホバは天に雷鳴をとどろかせたまへり 至上者のこゑいでて雹ともえたる炭とふりきたり
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 ヱホバ矢をとばせてかれらを打ちらし數しげき電光をはなちてかれらをうち敗りたまへり
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 ヱホバよ斯るときになんぢの叱咤となんぢの鼻のいぶきとによりて水の底みえ地の基あらはれいでたり
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 ヱホバはたかきより手をのべ我をとりて大水よりひきあげ
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 わがつよき仇とわれを憎むものとより我をたすけいだしたまへり かれらは我にまさりて最強かりき
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 かれらはわが災害の日にせまりきたれり 然どヱホバはわが支柱となりたまひき
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 ヱホバはわれを悦びたまふがゆゑにわれをたづさへ廣處にだして助けたまへり
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 ヱホバはわが正義にしたがひて恩賜をたまひ わが手のきよきにしたがひて報賞をたれたまへり
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 われヱホバの道をまもり惡をなしてわが神よりはなれしことなければなり
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 そのすべての審判はわがまへにありて われその律法をすてしことなければなり
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 われ神にむかひて缺るところなく己をまもりて不義をはなれたり
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 この故にヱホバはわがただしきとその目前にわが手のきよきとにしたがひて我にむくいをなし給へり
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 なんぢ憐憫あるものには憐みあるものとなり完全ものには全きものとなり
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 きよきものには潔きものとなり僻むものにはひがむ者となりたまふ
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 そは汝くるしめる民をすくひたまへど高ぶる目をひくくしたまふ可ればなり
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 なんぢわが燈火をともし給ふべければなり わが神ヱホバわが暗をてらしたまはん
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 我なんぢによりて軍の中をはせとほり わが神によりて垣ををどりこゆ
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 神はしもその途またくヱホバの言はきよし ヱホバはずべて依頼むものの盾なり
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 そはヱホバのほかに紳はたれぞや われらの紳のほかに巌はたれぞや
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 神はちからをわれに帯しめ わが途を全きものとなしたまふ
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 神はわが足を唐のあしのごとくし我をわが高處にたたせたまふ
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 神はわが手をたたかひにならはせてわが臂に銅弓をひくことを得しめたまふ
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 又なんぢの救の盾をわれにあたへたまへり なんぢの右手われをささへなんぢの謙卑われを大ならしめたまへり
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 なんぢわが歩むところを寛濶ならしめたまひたれば わが足ふるはざりき
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 われ仇をおひてこれに追及かれらのほろぶるまでは歸ることをせじ
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 われかれらを撃てたつことを得ざらしめん かれらはわが足の下にたふるべし
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 そはなんぢ戦争のために力をわれに帯しめ われにさからひておこりたつ者をわが下にかがませたまひたればなり
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 我をにくむ者をわが滅しえんがために汝またわが仇の背をわれにむけしめ給へり
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 かれら叫びたれども救ふものなく ヱホバに對ひてさけびたれども答へたまはざりき
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 我かれらを風のまへの塵のごとくに搗砕き ちまたの坭のごとくに打棄たり
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 なんぢわれを民のあらそひより助けいだし我をたててもろもろの國の長となしたまへり わがしらざる民われにつかへん
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 かれらわが事をききて立刻われにしたがひ異邦人はきたりて佞りつかへん
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 ことくにびとは衰へてその城よりをののきいでん
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 ヱホバは活ていませり わが磐はほむべきかな わがすくひの神はあがむべきかな
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 わがために讎をむくい異邦人をわれに服はせたまふはこの神なり
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 神はわれを仇よりすくひたまふ實になんぢは我にさからひて起りたつ者のうへに我をあげ あらぶる人より我をたすけいだし給ふ
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 この故にヱホバよ われもろもろの國人のなかにてなんぢに感謝し なんぢの名をほめうたはん
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 ヱホバはおほいなる救をその王にあたへ その受膏者ダビデとその裔とに世々かぎりなく憐憫をたれたまふ
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
