詩篇 74
1 アサフのマスキールの歌 神よ、なぜ、われらをとこしえに捨てられるのですか。なぜ、あなたの牧の羊に怒りを燃やされるのですか。
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 昔あなたが手に入れられたあなたの公会、すなわち、あなたの嗣業の部族となすためにあがなわれたものを思い出してください。あなたが住まわれたシオンの山を思い出してください。
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 とこしえの滅びの跡に、あなたの足を向けてください。敵は聖所で、すべての物を破壊しました。
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 あなたのあだは聖所の中でほえさけび、彼らのしるしを立てて、しるしとしました。
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 彼らは上の入口では、おのをもって木の格子垣を切り倒しました。
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 また彼らは手おのと鎚とをもって聖所の彫り物をことごとく打ち落しました。
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 彼らはあなたの聖所に火をかけ、み名のすみかをけがして、地に倒しました。
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 彼らは心のうちに言いました、「われらはことごとくこれを滅ぼそう」と。彼らは国のうちの神の会堂をことごとく焼きました。
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 われらは自分たちのしるしを見ません。預言者も今はいません。そしていつまで続くのか、われらのうちには、知る者がありません。
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 神よ、あだはいつまであざけるでしょうか。敵はとこしえにあなたの名をののしるでしょうか。
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 なぜあなたは手を引かれるのですか。なぜあなたは右の手をふところに入れておかれるのですか。
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 神はいにしえからわたしの王であって、救を世の中に行われた。
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 あなたはみ力をもって海をわかち、水の上の龍の頭を砕かれた。
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 あなたはレビヤタンの頭をくだき、これを野の獣に与えてえじきとされた。
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 あなたは泉と流れとを開き、絶えず流れるもろもろの川をからされた。
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 昼はあなたのもの、夜もまたあなたのもの。あなたは光と太陽とを設けられた。
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 あなたは地のもろもろの境を定め、夏と冬とを造られた。
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 主よ、敵はあなたをあざけり、愚かな民はあなたのみ名をののしります。この事を思い出してください。
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 どうかあなたのはとの魂を野の獣にわたさないでください。貧しい者のいのちをとこしえに忘れないでください。
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 あなたの契約をかえりみてください。地の暗い所は暴力のすまいで満ちています。
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 しえたげられる者を恥じさせないでください。貧しい者と乏しい者とにみ名をほめたたえさせてください。
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 神よ、起きてあなたの訴えをあげつらい、愚かな者のひねもすあなたをあざけるのをみこころにとめてください。
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 あなたのあだの叫びを忘れないでください。あなたの敵の絶えずあげる騒ぎを忘れないでください。
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
