詩篇 66
1 聖歌隊の指揮者によってうたわせた歌、さんび 全地よ、神にむかって喜び呼ばわれ。
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 そのみ名の栄光を歌え。栄えあるさんびをささげよ。
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 神に告げよ。「あなたのもろもろのみわざは恐るべきかな。大いなるみ力によって、あなたの敵はみ前に屈服し、
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 全地はあなたを拝み、あなたをほめうたい、み名をほめうたうであろう」と。 (セラ)
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 来て、神のみわざを見よ。人の子らにむかってなされることは恐るべきかな。
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 神は海を変えて、かわいた地とされた。人々は徒歩で川を渡った。その所でわれらは神を喜んだ。
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 神は大能をもって、とこしえに統べ治め、その目はもろもろの国民を監視される。そむく者はみずからを高くしてはならない。 (セラ)
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 もろもろの民よ、われらの神をほめよ。神をほめたたえる声を聞えさせよ。
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 神はわれらを生きながらえさせ、われらの足のすべるのをゆるされない。
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 神よ、あなたはわれらを試み、しろがねを練るように、われらを練られた。
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 あなたはわれらを網にひきいれ、われらの腰に重き荷を置き、
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 人々にわれらの頭の上を乗り越えさせられた。われらは火の中、水の中を通った。しかしあなたはわれらを広い所に導き出された。
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 わたしは燔祭をもってあなたの家に行き、わたしの誓いをあなたに果します。
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 これはわたしが悩みにあったとき、わたしのくちびるの言い出したもの、わたしの口が約束したものです。
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 わたしは肥えたものの燔祭を雄羊のいけにえの煙と共にあなたにささげ、雄牛と雄やぎとをささげます。 (セラ)
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 すべて神を恐れる者よ、来て聞け。神がわたしのためになされたことを告げよう。
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 わたしは声をあげて神に呼ばわり、わが舌をもって神をあがめた。
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 もしわたしが心に不義をいだいていたならば、主はお聞きにならないであろう。
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 しかし、まことに神はお聞きになり、わが祈の声にみこころをとめられた。
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 神はほむべきかな。神はわが祈をしりぞけず、そのいつくしみをわたしから取り去られなかった。
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
