詩篇 50
1 アサフの歌 全能者なる神、主は詔して、日の出るところから日の入るところまであまねく地に住む者を召し集められる。
Псалом Асафів.
2 神は麗しさのきわみであるシオンから光を放たれる。
Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
3 われらの神は来て、もだされない。み前には焼きつくす火があり、そのまわりには、はげしい暴風がある。
Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
4 神はその民をさばくために、上なる天および地に呼ばわれる、
Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
5 「いけにえをもってわたしと契約を結んだわが聖徒をわたしのもとに集めよ」と。
„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
6 天は神の義をあらわす、神はみずから、さばきぬしだからである。 (セラ)
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
7 「わが民よ、聞け、わたしは言う。イスラエルよ、わたしはあなたにむかってあかしをなす。わたしは神、あなたの神である。
„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8 わたしがあなたを責めるのは、あなたのいけにえのゆえではない。あなたの燔祭はいつもわたしの前にある。
Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
9 わたしはあなたの家から雄牛を取らない。またあなたのおりから雄やぎを取らない。
не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
10 林のすべての獣はわたしのもの、丘の上の千々の家畜もわたしのものである。
бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
11 わたしは空の鳥をことごとく知っている。野に動くすべてのものはわたしのものである。
Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
12 たといわたしは飢えても、あなたに告げない、世界とその中に満ちるものとはわたしのものだからである。
Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
13 わたしは雄牛の肉を食べ、雄やぎの血を飲むだろうか。
Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
14 感謝のいけにえを神にささげよ。あなたの誓いをいと高き者に果せ。
Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
15 悩みの日にわたしを呼べ、わたしはあなたを助け、あなたはわたしをあがめるであろう」。
і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
16 しかし神は悪しき者に言われる、「あなたはなんの権利があってわたしの定めを述べ、わたしの契約を口にするのか。
А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
17 あなたは教を憎み、わたしの言葉を捨て去った。
Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
18 あなたは盗びとを見ればこれとむつみ、姦淫を行う者と交わる。
Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
19 あなたはその口を悪にわたし、あなたの舌はたばかりを仕組む。
Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
20 あなたは座してその兄弟をそしり、自分の母の子をののしる。
Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
21 あなたがこれらの事をしたのを、わたしが黙っていたので、あなたはわたしを全く自分とひとしい者と思った。しかしわたしはあなたを責め、あなたの目の前にその罪をならべる。
Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
22 神を忘れる者よ、このことを思え。さもないとわたしはあなたをかき裂く。そのときだれも助ける者はないであろう。
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
23 感謝のいけにえをささげる者はわたしをあがめる。自分のおこないを慎む者にはわたしは神の救を示す」。
Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
