詩篇 38
1 記念のためにうたったダビデの歌 主よ、あなたの憤りをもってわたしを責めず、激しい怒りをもってわたしを懲らさないでください。
Давут язған күй: — (Әслимә үчүн) И Пәрвәрдигар, ғәзивиңдә тәнбиһ бәрмигәйсән, Қәһриңдә мени җазалимиғайсән!
2 あなたの矢がわたしに突き刺さり、あなたの手がわたしの上にくだりました。
Чүнки оқлириң мени зәхимләндүрүп санҗиди, Қолуң үстүмдин қаттиқ басти.
3 あなたの怒りによって、わたしの肉には全きところなく、わたしの罪によって、わたしの骨には健やかなところはありません。
Қаттиқ ғәзивиң түпәйлидин әтлиримдә һеч сақлиқ йоқ, Гунайим түпәйлидин устиханлиримда арам йоқтур.
4 わたしの不義はわたしの頭を越え、重荷のように重くて負うことができません。
Чүнки гуналирим боюмдин ташти; Улар көтирәлмигүсиз еғир жүктәк мени бесивалди.
5 わたしの愚かによって、わたしの傷は悪臭を放ち、腐れただれました。
Ахмақлиғимдин җараһәтлирим сесип, шәлвәрәп кәтти.
6 わたしは折れかがんで、いたくうなだれ、ひねもす悲しんで歩くのです。
Азаптин бәллирим толиму пүкүлүп кәтти, Күн бойи ғәмгә петип жүримән!
7 わたしの腰はことごとく焼け、わたしの肉には全きところがありません。
Чатирақлирим отқа толди, Әтлиримниң сақ йери йоқтур.
8 わたしは衰えはて、いたく打ちひしがれ、わたしの心の激しい騒ぎによってうめき叫びます。
Мән толиму һалсирап, езилип кәттим; Қәлбимдики азап-қайғу түпәйлидин һөкирәймән.
9 主よ、わたしのすべての願いはあなたに知られ、わたしの嘆きはあなたに隠れることはありません。
Рәб, барлиқ арзуюм көз алдиңдидур; Уһ тартишлирим Сәндин йошурун әмәс;
10 わたしの胸は激しく打ち、わたしの力は衰え、わたしの目の光もまた、わたしを離れ去りました。
Жүригим җиғилдап, һалимдин кәттим; Көзлиримниң нури өчти.
11 わが友、わがともがらはわたしの災を見て離れて立ち、わが親族もまた遠く離れて立っています。
Яр-бурадәрлиримму мени урған ваба түпәйлидин, өзлирини мәндин тартти; Йеқинлиримму мәндин жирақ қачти.
12 わたしのいのちを求める者はわなを設け、わたしをそこなおうとする者は滅ぼすことを語り、ひねもす欺くことをはかるのです。
Җенимни алмақчи болғанлар қапқан қуриду; Маңа зиянни қәстлигәнләр зәһирини чачмақта; Улар күн бойи һейлә-микирләрни ойлимақта.
13 しかしわたしは耳しいのように聞かず、おしのように口を開きません。
Лекин мән гас адәмдәк аңлимаймән, Гача адәмдәк ағзимни ачмаймән;
14 まことに、わたしは聞かない人のごとく、議論を口にしない人のようです。
Бәрһәқ, мән аңлалмайдиған гаслардәк болуп қалдим; Ағзимда қилидиған рәддийә-тәнбиһ йоқ.
15 しかし、主よ、わたしはあなたを待ち望みます。わが神、主よ、あなたこそわたしに答えられるのです。
Чүнки үмүтүмни Сән Пәрвәрдигарға бағлидим; Рәб Худайим, Сән илтиҗайимға иҗабәт қилисән.
16 わたしは祈ります、「わが足のすべるとき、わたしにむかって高ぶる彼らにわたしのことによって喜ぶことをゆるさないでください」と。
Чүнки мән: — «Улар мениң үстүмгә чиқип махтанмиғай; Болмиса, путлирим тейилип кәткәндә, улар шатлиниду» — дедим мән.
17 わたしは倒れるばかりになり、わたしの苦しみは常にわたしと共にあります。
Чүнки мән дәлдәңшип, түгишәй дәп қалдим, Азавим көз алдимдин кәтмәйду.
18 わたしは、みずから不義を言いあらわし、わが罪のために悲しみます。
Чүнки мән өз яманлиғимни иқрар қилимән; Гунайим үстидә қайғуримән.
19 ゆえなく、わたしに敵する者は強く、偽ってわたしを憎む者は多いのです。
Лекин дүшмәнлирим җушқун һәм күчлүктур; Қара чаплап, маңа нәпрәтләнгәнләрниң сани нурғундур.
20 悪をもって善に報いる者は、わたしがよい事に従うがゆえに、わがあだとなります。
Вапаға җапа қилидиғанлар болса, мән билән қаршилишиду; Чүнки мән яхшилиқни көзләп, интилимән.
21 主よ、わたしを捨てないでください。わが神よ、わたしに遠ざからないでください。
И Пәрвәрдигар, мәндин ваз кәчмигәйсән! И Худайим, мәндин жирақлашмиғайсән!
22 主、わが救よ、すみやかにわたしをお助けください。
И Рәб, мениң ниҗатлиғим, Маңа чапсан ярдәм қилғайсән!
