詩篇 38
1 記念のためにうたったダビデの歌 主よ、あなたの憤りをもってわたしを責めず、激しい怒りをもってわたしを懲らさないでください。
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 あなたの矢がわたしに突き刺さり、あなたの手がわたしの上にくだりました。
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 あなたの怒りによって、わたしの肉には全きところなく、わたしの罪によって、わたしの骨には健やかなところはありません。
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 わたしの不義はわたしの頭を越え、重荷のように重くて負うことができません。
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 わたしの愚かによって、わたしの傷は悪臭を放ち、腐れただれました。
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 わたしは折れかがんで、いたくうなだれ、ひねもす悲しんで歩くのです。
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 わたしの腰はことごとく焼け、わたしの肉には全きところがありません。
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 わたしは衰えはて、いたく打ちひしがれ、わたしの心の激しい騒ぎによってうめき叫びます。
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 主よ、わたしのすべての願いはあなたに知られ、わたしの嘆きはあなたに隠れることはありません。
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 わたしの胸は激しく打ち、わたしの力は衰え、わたしの目の光もまた、わたしを離れ去りました。
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 わが友、わがともがらはわたしの災を見て離れて立ち、わが親族もまた遠く離れて立っています。
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 わたしのいのちを求める者はわなを設け、わたしをそこなおうとする者は滅ぼすことを語り、ひねもす欺くことをはかるのです。
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 しかしわたしは耳しいのように聞かず、おしのように口を開きません。
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 まことに、わたしは聞かない人のごとく、議論を口にしない人のようです。
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 しかし、主よ、わたしはあなたを待ち望みます。わが神、主よ、あなたこそわたしに答えられるのです。
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 わたしは祈ります、「わが足のすべるとき、わたしにむかって高ぶる彼らにわたしのことによって喜ぶことをゆるさないでください」と。
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 わたしは倒れるばかりになり、わたしの苦しみは常にわたしと共にあります。
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 わたしは、みずから不義を言いあらわし、わが罪のために悲しみます。
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 ゆえなく、わたしに敵する者は強く、偽ってわたしを憎む者は多いのです。
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 悪をもって善に報いる者は、わたしがよい事に従うがゆえに、わがあだとなります。
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 主よ、わたしを捨てないでください。わが神よ、わたしに遠ざからないでください。
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 主、わが救よ、すみやかにわたしをお助けください。
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
