詩篇 37
1 ダビデの歌 悪をなす者のゆえに、心を悩ますな。不義を行う者のゆえに、ねたみを起すな。
Давидів.
2 彼らはやがて草のように衰え、青菜のようにしおれるからである。
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 主に信頼して善を行え。そうすればあなたはこの国に住んで、安きを得る。
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 主によって喜びをなせ。主はあなたの心の願いをかなえられる。
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 あなたの道を主にゆだねよ。主に信頼せよ、主はそれをなしとげ、
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 あなたの義を光のように明らかにし、あなたの正しいことを真昼のように明らかにされる。
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 主の前にもだし、耐え忍びて主を待ち望め。おのが道を歩んで栄える者のゆえに、悪いはかりごとを遂げる人のゆえに、心を悩ますな。
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 怒りをやめ、憤りを捨てよ。心を悩ますな、これはただ悪を行うに至るのみだ。
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 悪を行う者は断ち滅ぼされ、主を待ち望む者は国を継ぐからである。
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 悪しき者はただしばらくで、うせ去る。あなたは彼の所をつぶさに尋ねても彼はいない。
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 しかし柔和な者は国を継ぎ、豊かな繁栄をたのしむことができる。
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 悪しき者は正しい者にむかってはかりごとをめぐらし、これにむかって歯がみする。
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 しかし主は悪しき者を笑われる、彼の日の来るのを見られるからである。
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 悪しき者はつるぎを抜き、弓を張って、貧しい者と乏しい者とを倒し、直く歩む者を殺そうとする。
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 しかしそのつるぎはおのが胸を刺し、その弓は折られる。
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 正しい人の持ち物の少ないのは、多くの悪しきの者の豊かなのにまさる。
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 悪しき者の腕は折られるが、主は正しい者を助けささえられるからである。
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 主は全き者のもろもろの日を知られる。彼らの嗣業はとこしえに続く。
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 彼らは災の時にも恥をこうむらず、ききんの日にも飽き足りる。
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 しかし、悪しき者は滅び、主の敵は牧場の栄えの枯れるように消え、煙のように消えうせる。
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 悪しき者は物を借りて返すことをしない。しかし正しい人は寛大で、施し与える。
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 主に祝福された者は国を継ぎ、主にのろわれた者は断ち滅ぼされる。
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 人の歩みは主によって定められる。主はその行く道を喜ばれる。
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 たといその人が倒れても、全く打ち伏せられることはない、主がその手を助けささえられるからである。
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 わたしは、むかし年若かった時も、年老いた今も、正しい人が捨てられ、あるいはその子孫が食物を請いあるくのを見たことがない。
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 正しい人は常に寛大で、物を貸し与え、その子孫は祝福を得る。
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 悪をさけて、善を行え。そうすれば、あなたはとこしえに住むことができる。
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 主は公義を愛し、その聖徒を見捨てられないからである。正しい者はとこしえに助け守られる。しかし、悪しき者の子孫は断ち滅ぼされる。
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 正しい者は国を継ぎ、とこしえにその中に住むことができる。
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 正しい者の口は知恵を語り、その舌は公義を述べる。
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 その心には神のおきてがあり、その歩みはすべることがない。
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 悪しき者は正しい人をうかがい、これを殺そうとはかる。
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 主は正しい人を悪しき者の手にゆだねられない、またさばかれる時、これを罪に定められることはない。
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 主を待ち望め、その道を守れ。そうすれば、主はあなたを上げて、国を継がせられる。あなたは悪しき者の断ち滅ぼされるのを見るであろう。
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 わたしは悪しき者が勝ち誇って、レバノンの香柏のようにそびえたつのを見た。
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 しかし、わたしが通り過ぎると、見よ、彼はいなかった。わたしは彼を尋ねたけれども見つからなかった。
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 全き人に目をそそぎ、直き人を見よ。おだやかな人には子孫がある。
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 しかし罪を犯す者どもは共に滅ぼされ、悪しき者の子孫は断たれる。
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 正しい人の救は主から出る。主は彼らの悩みの時の避け所である。
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 主は彼らを助け、彼らを解き放ち、彼らを悪しき者どもから解き放って救われる。彼らは主に寄り頼むからである。
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
