詩篇 2

1 なにゆえ、もろもろの国びとは騒ぎたち、もろもろの民はむなしい事をたくらむのか。

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 地のもろもろの王は立ち構え、もろもろのつかさはともに、はかり、主とその油そそがれた者とに逆らって言う、

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 「われらは彼らのかせをこわし、彼らのきずなを解き捨てるであろう」と。

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 天に座する者は笑い、主は彼らをあざけられるであろう。

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 そして主は憤りをもって彼らに語り、激しい怒りをもって彼らを恐れ惑わせて言われる、

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 「わたしはわが王を聖なる山シオンに立てた」と。

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 わたしは主の詔をのべよう。主はわたしに言われた、「おまえはわたしの子だ。きょう、わたしはおまえを生んだ。

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 わたしに求めよ、わたしはもろもろの国を嗣業としておまえに与え、地のはてまでもおまえの所有として与える。

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 おまえは鉄のつえをもって彼らを打ち破り、陶工の作る器物のように彼らを打ち砕くであろう」と。

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 それゆえ、もろもろの王よ、賢くあれ、地のつかさらよ、戒めをうけよ。

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 恐れをもって主に仕え、おののきをもって

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 その足に口づけせよ。さもないと主は怒って、あなたがたを道で滅ぼされるであろう、その憤りがすみやかに燃えるからである。すべて主に寄り頼む者はさいわいである。

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!