詩篇 146

1 主をほめたたえよ。わが魂よ、主をほめたたえよ。

Һәмдусана! И җеним, Пәрвәрдигарни мәдһийилә!

2 わたしは生けるかぎりは主をほめたたえ、ながらえる間は、わが神をほめうたおう。

Мән һаят болсамла, Пәрвәрдигарни мәдһийиләймән; Вуҗудум бар болсила Худайимға күй ейтимән.

3 もろもろの君に信頼してはならない。人の子に信頼してはならない。彼らには助けがない。

Есилзадиләргиму, Инсан балисиғиму таянмаңлар, Уларда һеч мәдәт-ниҗатлиқ йоқтур.

4 その息が出ていけば彼は土に帰る。その日には彼のもろもろの計画は滅びる。

Мана, униң нәпәси кетиду, У өз туприғиға қайтип кетиду; Шу күндила арзу-нийәтлири йоқап кетиду.

5 ヤコブの神をおのが助けとし、その望みをおのが神、主におく人はさいわいである。

Яқупниң Тәңриси мәдәткари болған адәм, Пәрвәрдигар Худасини өз үмүти қилған адәм бәхитликтур!

6 主は天と地と、海と、その中にあるあらゆるものを造り、とこしえに真実を守り、

У асманларни, зиминни, Деңизни һәм униңда бар мәвҗудатларни яратқандур; У һәқиқәт-садақәттә мәңгү туриду;

7 しえたげられる者のためにさばきをおこない、飢えた者に食物を与えられる。主は捕われ人を解き放たれる。

Езилгүчиләр үчүн У һөкүм сүриду; Ач қалғанларға нан бериду. Пәрвәрдигар мәһбусларни азат қилиду;

8 主は盲人の目を開かれる。主はかがむ者を立たせられる。主は正しい者を愛される。

Пәрвәрдигар корларниң көзлирини ачиду; Пәрвәрдигар егилип қалғанларни турғузиду; Пәрвәрдигар һәққанийларни сөйиду.

9 主は寄留の他国人を守り、みなしごと、やもめとをささえられる。しかし、悪しき者の道を滅びに至らせられる。

Пәрвәрдигар мусапирлардин хәвәр алиду; Житим-йесирләрни, тул хотунни йөләйду; Бирақ рәзилләрниң йолини әгир-бүгри қилиду.

10 主はとこしえに統べ治められる。シオンよ、あなたの神はよろず代まで統べ治められる。主をほめたたえよ。

Пәрвәрдигар мәңгүгә һөкүм сүриду; И Зион, сениң Худайиң дәвирдин-дәвиргичә һөкүм сүриду! Һәмдусана!