詩篇 122

1 ダビデがよんだ都もうでの歌 人々がわたしにむかって「われらは主の家に行こう」と言ったとき、わたしは喜んだ。

Пісня проча́н. Давидова.

2 エルサレムよ、われらの足はあなたの門のうちに立っている。

Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

3 しげくつらなった町のように建てられているエルサレムよ、

Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

4 もろもろの部族すなわち主の部族が、そこに上って来て主のみ名に感謝することは、イスラエルのおきてである。

куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

5 そこにさばきの座、ダビデの家の王座が設けられてあった。

Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

6 エルサレムのために平安を祈れ、「エルサレムを愛する者は栄え、

Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

7 その城壁のうちに平安があり、もろもろの殿のうちに安全があるように」と。

Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

8 わが兄弟および友のために、わたしは「エルサレムのうちに平安があるように」と言い、

Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

9 われらの神、主の家のために、わたしはエルサレムのさいわいを求めるであろう。

Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!