詩篇 11

1 聖歌隊の指揮者によってうたわせたダビデの歌 わたしは主に寄り頼む。なにゆえ、あなたがたはわたしにむかって言うのか、「鳥のように山にのがれよ。

Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп оқулсун дәп, Давут язған күй: — Пәрвәрдигарни башпанаһим қилдим; Әнди силәр қандақму маңа: «Қуштәк өз теғиңға учуп қач!

2 見よ、悪しき者は、暗やみで、心の直き者を射ようと弓を張り、弦に矢をつがえている。

Чүнки мана, рәзилләр каманни тартип, Қараңғулуқтин көңли дурусларға қаритип атмақчи болуп, Улар оқни киричқа селип қойди;

3 基が取りこわされるならば、正しい者は何をなし得ようか」と。

«Һуллар һалак қилинса, Әнди һәққанийлар немиму қилар?»» — дәватисиләр?

4 主はその聖なる宮にいまし、主のみくらは天にあり、その目は人の子らをみそなわし、そのまぶたは人の子らを調べられる。

Пәрвәрдигар Өзиниң муқәддәс ибадәтханисидидур, Пәрвәрдигарниң тәхти асманлардидур; У нәзәр салиду, Униң сәзгүр көзлири инсан балилирини күзитип, синайду.

5 主は正しき者をも、悪しき者をも調べ、そのみ心は乱暴を好む者を憎まれる。

Пәрвәрдигар һәққаний адәмни синайду; Рәзилләргә вә зораванлиққа хуштарларға у ич-ичидин нәпрәтлиниду.

6 主は悪しき者の上に炭火と硫黄とを降らせられる。燃える風は彼らがその杯にうくべきものである。

У рәзилләргә қапқанлар, от вә гуңгутни яғдуриду; Пижғирим қизиқ шамал уларниң қәдәһидики несивиси болиду.

7 主は正しくいまして、正しい事を愛されるからである。直き者は主のみ顔を仰ぎ見るであろう。

Чүнки Пәрвәрдигар һәққанийдур; Һәққанийлиқ Униң амриғидур; Көңли дуруслар Униң дидарини көриду.