< 詩篇 109 >

1 聖歌隊の指揮者によってうたわせたダビデの歌 わたしのほめたたえる神よ、もださないでください。
Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп оқулсун дәп, Давут язған күй: — И мәдһийәмниң Егиси Худайим, җим турма!
2 彼らは悪しき口と欺きの口をあけて、わたしにむかい、偽りの舌をもってわたしに語り、
Мана рәзилләрниң ағзи, мәккарларниң ағзи көз алдимда йоған ечилди; Улар ялғанчи тил билән маңа қарши сөзлиди.
3 恨みの言葉をもってわたしを囲み、ゆえなくわたしを攻めるのです。
Нәпрәтлик сөзләр билән мени чулғап, Улар бекардин-бекар маңа зәрбә бәрмәктә.
4 彼らはわが愛にむくいて、わたしを非難します。しかしわたしは彼らのために祈ります。
Муһәббитим үчүн улар маңа қарши шикайәтчи болди, Мән болсам — дуаға берилдим.
5 彼らは悪をもってわが善に報い、恨みをもってわが愛に報いるのです。
Яхшилиғим үчүн яманлиқ, Сөйгүм үчүн нәпрәт қайтурди.
6 彼の上に悪しき人を立て、訴える者に彼を訴えさせてください。
Һәр бириниң үстидә рәзил бир адәм тайинлиғайсән, Униң оң йенида бир дәвагәр турсун.
7 彼がさばかれるとき、彼を罪ある者とし、その祈を罪に変えてください。
У сорақ қилинғанда әйипдар болуп чиқсун, Дуаси гуна дәп һесаплансун.
8 その日を少なくし、その財産をほかの人にとらせ、
Күнлири қисқа болсун, Мәнсивини башқиси егилисун.
9 その子らをみなしごにし、その妻をやもめにしてください。
Балилири йетим қалсун, Хотуни тул болсун.
10 その子らを放浪者として施しをこわせ、その荒れたすまいから追い出させてください。
Оғуллири сәргәрдан тиләмчи болсун, Турған харабиликлиридин нан издәп.
11 彼が持っているすべての物を債主に奪わせ、その勤労の実をほかの人にかすめさせてください。
Җазанихор униң егилиги үстигә тор ташлисун, Меһнәт әҗрини ятлар булап-талисун.
12 彼にいつくしみを施す者はひとりもなく、またそのみなしごをあわれむ者もなく、
Униңға меһриванлиқ көрситидиған бириси болмисун, Житим қалған балилириға илтипат қилғучи болмисун.
13 その子孫を絶えさせ、その名を次の代に消し去ってください。
Униң нәсли қурутулсун; Келәр әвладида намлири өчүрүлсун.
14 その父たちの不義は主のみ前に覚えられ、その母の罪を消し去らないでください。
Ата-бовилириниң қәбиһлигиниң әйиплири Пәрвәрдигарниң ядида қалсун, Анисиниң гунайи өчүрүлмисун.
15 それらを常に主のみ前に置き、彼の記憶を地から断ってください。
Буларниң әйиплири дайим Пәрвәрдигарниң көз алдида болсун, Шуниң билән У уларниң нам-әмилини йәр йүзидин өчүрүп ташлайду.
16 これは彼がいつくしみを施すことを思わず、かえって貧しい者、乏しい者を責め、心の痛める者を殺そうとしたからです。
Чүнки [рәзил киши] меһриванлиқ көрситишни һеч есигә кәлтүрмиди, Бәлки езилгән, йоқсул һәм дили сунуқларни өлтүрмәккә қоғлап кәлди.
17 彼はのろうことを好んだ。のろいを彼に臨ませてください。彼は恵むことを喜ばなかった。恵みを彼から遠ざけてください。
У ләнәт оқушқа амрақ еди, Шуңа ләнәт униң бешиға келиду; Бәхит тиләшкә райи йоқ еди, Шуңа бәхит униңдин жирақ болиду.
18 彼はのろいを衣のように着た。のろいを水のようにその身にしみこませ、油のようにその骨にしみこませてください。
У ләнәтләрни өзигә кийим қилип кийгән; Шуңа булар аққан судәк униң ич-бағриға, Майдәк, сүйәклиригә кириду;
19 またそれを自分の着る着物のようにならせ、常に締める帯のようにならせてください。
Булар униңға йепинған тонидәк, Һәрдайим бағланған бәлвеғидәк чаплансун.
20 これがわたしを非難する者と、わたしに逆らって悪いことを言う者の主からうける報いとしてください。
Булар болса мени әйиплигүчиләргә Пәрвәрдигарниң бекиткән мукапати болсун! Мениң яман гепимни қилғанларниң инъами болсун!
21 しかし、わが主なる神よ、あなたはみ名のために、わたしを顧みてください。あなたのいつくしみの深きにより、わたしをお助けください。
Бирақ Сән, Пәрвәрдигар Рәббим, Өз намиң үчүн мениң тәрипимдә бир иш қилғайсән, Меһир-муһәббитиң әла болғачқа, Мени қутқузғайсән;
22 わたしは貧しく、かつ乏しいのです。わたしの心はわがうちに傷ついています。
Чүнки мән езилгән һәм һаҗәтмәндурмән, Қәлбим хәстә болди.
23 わたしは夕日の影のように去りゆき、いなごのように追い払われます。
Мән қуяш узартқан көләңгидәк йоқилай дәп қалдим, Чекәткә қеқиветилгәндәк чәткә қеқиветилдим.
24 わたしのひざは断食によってよろめき、わたしの肉はやせ衰え、
Роза тутқинимдин тизлирим кетиду, Әтлирим сизип кетиду.
25 わたしは彼らにそしられる者となりました。彼らはわたしを見ると、頭を振ります。
Шуңлашқа мән улар алдида рәсва болдум; Улар маңа қарашқанда, бешини силкишмәктә.
26 わが神、主よ、わたしをお助けください。あなたのいつくしみにしたがって、わたしをお救いください。
Маңа ярдәмләшкәйсән, и Пәрвәрдигар Худайим, Өзгәрмәс муһәббитиң бойичә мени қутқузғайсән;
27 主よ、これがあなたのみ手のわざであること、あなたがそれをなされたことを、彼らに知らせてください。
Шуниң билән улар буниң Сениң қолуңдики иш екәнлигини, Буни қилғучиниң Сән Пәрвәрдигар екәнлигини билсун.
28 彼らはのろうけれども、あなたは祝福されます。わたしを攻める者をはずかしめ、あなたのしもべを喜ばせてください。
Улар ләнәт оқувәрсун, Сән бәхит ата қилғайсән; Улар һуҗум қилишқа турғанда, хиҗаләттә қалсун, Бирақ қулуң шатлансун!
29 わたしを非難する者にはずかしめを着せ、おのが恥を上着のようにまとわせてください。
Мени әйиплигүчиләр хиҗаләт билән кийинсун, Улар өз шәрмәндилигини өзлиригә тон қилип йепинсун.
30 わたしはわが口をもって大いに主に感謝し、多くの人のなかで主をほめたたえます。
Ағзимда Пәрвәрдигарға зор тәшәккүр-мәдһийә қайтүримән; Бәрһәқ, көпчилик арисида туруп Уни мәдһийиләймән;
31 主は貧しい者の右に立って、死罪にさだめようとする者から彼を救われるからです。
Чүнки һаҗәтмәнниң җенини гунаға бекитмәкчи болғанлардин қутқузуш үчүн, [Пәрвәрдигар] униң оң йенида туриду.

< 詩篇 109 >