箴言 知恵の泉 31
1 レムエル王のことば即ちその母の彼に教へし箴言なり
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 わが子よ何を言んか わが胎の子よ何をいはんか 我が願ひて得たる子よ何をいはんか
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 なんぢの力を女につひやすなかれ 王を滅すものに汝の途をまかする勿れ
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 レムエルよ酒を飮は王の爲べき事に非ず 王の爲べき事にあらず 醇醪を求むるは牧伯の爲すべき事にあらず
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 恐くは洒を飮て律法をわすれ 且すべて惱まさるる者の審判を枉げん
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 醇醪を亡びんとする者にあたへ 酒を心の傷める者にあたへよ
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 かれ飮てその貧窮をわすれ復その苦楚を憶はざるべし
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 なんぢ瘖者のため又すべての孤者の訟のために口をひらけ
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 なんぢ口をひらきて義しき審判をなし貧者と窮乏者の訟を糺せ
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 誰か賢き女を見出すことを得ん その價は眞珠よりも貴とし
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 その夫の心は彼を恃み その産業は乏しくならじ
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 彼が存命ふる間はその夫に善事をなして惡き事をなさず
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 彼は羊の毛と麻とを求め喜びて手から操き
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 商賈の舟のごとく遠き國よりその糧を運び
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 夜のあけぬ先に起てその家人に糧をあたへ その婢女に日用の分をあたふ
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 田畝をはかりて之を買ひ その手の操作をもて葡萄園を植ゑ
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 力をもて腰に帯し その手を強くす
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 彼はその利潤の益あるを知る その燈火は終夜きえず
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 かれ手を紡線車にのべ その指に紡錘をとり
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 手を貧者にのべ 手を困苦者に舒ぶ
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 彼は家人の爲に雪をおそれず 蓋その家人みな蕃紅の衣をきればなり
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 彼はおのれの爲に美しき褥子をつくり 細布と紫とをもてその衣とせり
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 その夫はその地の長老とともに邑の門に坐するによりて人に知らるるなり
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 彼は細布の衣を製りてこれをうり 帯をつくりて商賈にあたふ
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 彼は筋力と尊貴とを衣とし且のちの日を笑ふ
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 彼は口を啓きて智慧をのぶ 仁愛の教誨その舌にあり
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 かれはその家の事を鑒み 怠惰の糧を食はず
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 その衆子は起て彼を祝す その夫も彼を讃ていふ
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 賢く事をなす女子は多けれども 汝はすべての女子に愈れり
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 艶麗はいつはりなり 美色は呼吸のごとし 惟ヱホバを畏るる女は誉られん
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 その手の操作の果をこれにあたへ その行爲によりてこれを邑の門にほめよ
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
