箴言 知恵の泉 28
1 悪しき者は追う人もないのに逃げる、正しい人はししのように勇ましい。
Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
2 国の罪によって、治める者は多くなり、さとく、また知識ある人によって、国はながく保つ。
Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
3 貧しい者をしえたげる貧しい人は、糧食を残さない激しい雨のようだ。
Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
4 律法を捨てる者は悪しき者をほめる、律法を守る者はこれに敵対する。
Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
5 悪人は正しいことを悟らない、主を求める者はこれをことごとく悟る。
Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
6 正しく歩む貧しい者は、曲った道を歩む富める者にまさる。
Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
7 律法を守る者は賢い子である、不品行な者と交わるものは、父をはずかしめる。
Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
8 利息と高利とによってその富をます者は、貧しい者を恵む者のために、それをたくわえる。
Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
9 耳をそむけて律法を聞かない者は、その祈でさえも憎まれる。
Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
10 正しい者を悪い道に惑わす者は、みずから自分の穴に陥る、しかし誠実な人は幸福を継ぐ。
Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
11 富める人は自分の目に自らを知恵ある者と見る、しかし悟りのある貧しい者は彼を見やぶる。
Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
12 正しい者が勝つときは、大いなる栄えがある、悪しき者が起るときは、民は身をかくす。
Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
13 その罪を隠す者は栄えることがない、言い表わしてこれを離れる者は、あわれみをうける。
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
14 常に主を恐れる人はさいわいである、心をかたくなにする者は災に陥る。
Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
15 貧しい民を治める悪いつかさは、ほえるしし、または飢えたくまのようだ。
Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
16 悟りのないつかさは残忍な圧制者である、不正の利を憎む者は長命を得る。
Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
17 人を殺してその血を身に負う者は死ぬまで、のがれびとである、だれもこれを助けてはならない。
Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
18 正しく歩む者は救を得、曲った道に歩む者は穴に陥る。
Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
19 自分の田地を耕す者は食糧に飽き、無益な事に従う者は貧乏に飽きる。
Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
20 忠実な人は多くの祝福を得る、急いで富を得ようとする者は罰を免れない。
Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
21 人を片寄り見ることは良くない、人は一切れのパンのために、とがを犯すことがある。
Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
22 欲の深い人は急いで富を得ようとする、かえって欠乏が自分の所に来ることを知らない。
Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
23 人を戒める者は舌をもってへつらう者よりも、大いなる感謝をうける。
Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
24 父や母の物を盗んで「これは罪ではない」と言う者は、滅ぼす者の友である。
Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
25 むさぼる者は争いを起し、主に信頼する者は豊かになる。
Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
26 自分の心を頼む者は愚かである、知恵をもって歩む者は救を得る。
Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
27 貧しい者に施す者は物に不足しない、目をおおって見ない人は多くののろいをうける。
Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
28 悪しき者が起るときは、民は身をかくす、その滅びるときは、正しい人が増す。
Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
