< 箴言 知恵の泉 28 >

1 悪しき者は追う人もないのに逃げる、正しい人はししのように勇ましい。
Mechan yo pa bezwen moun dèyè yo pou yo kouri. Men, moun ki mache dwat yo brav tankou lyon.
2 国の罪によって、治める者は多くなり、さとく、また知識ある人によって、国はながく保つ。
Lè nan yon peyi moun ap fè sa ki mal, chak jou gen yon lòt chèf. Men avèk yon moun ki gen konprann, ki konnen sa l'ap fè, gouvènman an ap kanpe pou lontan.
3 貧しい者をしえたげる貧しい人は、糧食を残さない激しい雨のようだ。
Yon pòv k'ap peze pi pòv pase l', se tankou yon gwo lapli ki gate tout jaden nèt.
4 律法を捨てる者は悪しき者をほめる、律法を守る者はこれに敵対する。
Moun ki pa respekte lalwa bay mechan yo pye sou moun. Men, moun ki fè sa lalwa mande, se moun ki pran pozisyon kont mechan yo.
5 悪人は正しいことを悟らない、主を求める者はこれをことごとく悟る。
Mechan yo pa konnen sa ki rele jistis. Men, moun k'ap sèvi Seyè a konprann tout bagay.
6 正しく歩む貧しい者は、曲った道を歩む富める者にまさる。
Pito ou pòv men ou serye, pase pou ou rich men ou vòlè.
7 律法を守る者は賢い子である、不品行な者と交わるものは、父をはずかしめる。
Yon jenn gason ki fè tou sa lalwa mande, se pitit ki gen lespri. Men, moun ki fè zanmi ak vakabon se yon wont pou papa l'.
8 利息と高利とによってその富をます者は、貧しい者を恵む者のために、それをたくわえる。
Moun ki vin rich nan prete moun lajan, nan bay kout ponya, se anpile y'ap anpile lajan pou moun ki konn pran ka malere.
9 耳をそむけて律法を聞かない者は、その祈でさえも憎まれる。
Lè ou refize fè sa lalwa mande ou fè a, ata lapriyè w'ap fè a p'ap fè Bondye plezi.
10 正しい者を悪い道に惑わす者は、みずから自分の穴に陥る、しかし誠実な人は幸福を継ぐ。
Lè yon moun chache pran tèt yon nonm serye pou fè l' fè sa ki mal, se li menm k'ap pran nan pèlen an. Men moun serye a va jwenn bon rekonpans.
11 富める人は自分の目に自らを知恵ある者と見る、しかし悟りのある貧しい者は彼を見やぶる。
Yon nonm rich mete nan tèt li li gen bon konprann. Men, yon pòv ki gen lespri ap dekouvri l'.
12 正しい者が勝つときは、大いなる栄えがある、悪しき者が起るときは、民は身をかくす。
Lè se moun k'ap fè sa ki dwat ki rive chèf, se fèt pou tout moun. Men, lè se mechan an ki rive chèf, tout moun al kache.
13 その罪を隠す者は栄えることがない、言い表わしてこれを離れる者は、あわれみをうける。
Moun k'ap kache peche p'ap janm wè zafè yo mache. Men, Bondye va gen pitye pou moun ki rekonèt peche yo, pou moun ki chanje lavi yo.
14 常に主を恐れる人はさいわいである、心をかたくなにする者は災に陥る。
Ala bon sa bon pou moun ki toujou gen krentif pou Bondye! Men, moun k'ap fè tèt di ak Bondye ap wè malè tonbe sou yo.
15 貧しい民を治める悪いつかさは、ほえるしし、または飢えたくまのようだ。
Yon chèf malveyan se tankou lyon ki move, tankou lous ki grangou. Pòv malere san sekou devan yo.
16 悟りのないつかさは残忍な圧制者である、不正の利を憎む者は長命を得る。
Lè yon chèf pa gen konprann, l'ap peze moun, l'ap fè mechanste. Men, moun ki pa vle wè moun k'ap vòlò ap gouvènen lontan.
17 人を殺してその血を身に負う者は死ぬまで、のがれびとである、だれもこれを助けてはならない。
Lè yon moun touye yon lòt, konsyans li boulvèse l', l'ap kouri chache lanmò. Piga pesonn chache kenbe l'.
18 正しく歩む者は救を得、曲った道に歩む者は穴に陥る。
Malè p'ap rive moun k'ap mennen yon lavi san repwòch. Men, moun ki pa serye, k'ap mache pye gaye, y'ap rete konsa, y'ap tonbe.
19 自分の田地を耕す者は食糧に飽き、無益な事に従う者は貧乏に飽きる。
Yon moun ki travay di nan jaden l' ap jwenn kont manje pou l' manje. Men, moun k'ap fè bagay ki p'ap sèvi anyen ap toujou pòv.
20 忠実な人は多くの祝福を得る、急いで富を得ようとする者は罰を免れない。
Yon nonm ki serye nan sa l'ap fè ap jwenn anpil benediksyon. Men, yo p'ap manke pini moun k'ap prese pou l' rich.
21 人を片寄り見ることは良くない、人は一切れのパンのために、とがを犯すことがある。
Sa pa bon pou gade moun sou figi. Men, pou nenpòt ti kraze kòb, yon jij ka fè betiz.
22 欲の深い人は急いで富を得ようとする、かえって欠乏が自分の所に来ることを知らない。
Moun ki anvi tout toujou ap prese pou yo rich. Yo pa wè grangou k'ap tann yo pi devan.
23 人を戒める者は舌をもってへつらう者よりも、大いなる感謝をうける。
Lè ou rale zòrèy yon moun, pita l'ap gen plis konsiderasyon pou ou pase pou moun k'ap achte figi l'.
24 父や母の物を盗んで「これは罪ではない」と言う者は、滅ぼす者の友である。
Moun k'ap vòlò papa l' ak manman l', epi k'ap di nan kè l': Se pa anyen sa, li menmman parèyman ak moun k'ap mache brize.
25 むさぼる者は争いを起し、主に信頼する者は豊かになる。
Moun ki anvi tout pou yo ap toujou nan kont. Men, moun ki mete konfyans yo nan Seyè a p'ap janm manke anyen.
26 自分の心を頼む者は愚かである、知恵をもって歩む者は救を得る。
Moun ki gen konfyans nan pwòp tèt yo, se moun fou yo ye. Men, moun ki fè sa li konnen li dwe fè a ap sove.
27 貧しい者に施す者は物に不足しない、目をおおって見ない人は多くののろいをうける。
Moun ki bay pòv p'ap janm manke anyen. Men, moun ki fè tankou li pa wè pòv yo chaje ak madichon.
28 悪しき者が起るときは、民は身をかくす、その滅びるときは、正しい人が増す。
Lè se mechan ki rive chèf, tout moun al kache. Men, tonbe mechan yo tonbe, moun k'ap mache dwat yo kanpe ankò.

< 箴言 知恵の泉 28 >