箴言 知恵の泉 16
1 心にはかることは人に属し、舌の答は主から出る。
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 人の道は自分の目にことごとく潔しと見える、しかし主は人の魂をはかられる。
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 あなたのなすべき事を主にゆだねよ、そうすれば、あなたの計るところは必ず成る。
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 主はすべての物をおのおのその用のために造り、悪しき人をも災の日のために造られた。
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 すべて心に高ぶる者は主に憎まれる、確かに、彼は罰を免れない。
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 いつくしみとまことによって、とがはあがなわれる、主を恐れることによって、人は悪を免れる。
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 人の道が主を喜ばせる時、主はその人の敵をもその人と和らがせられる。
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 正義によって得たわずかなものは、不義によって得た多くの宝にまさる。
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 人は心に自分の道を考え計る、しかし、その歩みを導く者は主である。
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 王のくちびるには神の決定がある、さばきをするとき、その口に誤りがない。
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 正しいはかりと天びんとは主のものである、袋にあるふんどうもすべて彼の造られたものである。
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 悪を行うことは王の憎むところである、その位が正義によって堅く立っているからである。
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 正しいくちびるは王に喜ばれる、彼は正しい事を言う者を愛する。
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 王の怒りは死の使者である、知恵ある人はこれをなだめる。
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 王の顔の光には命がある、彼の恵みは春雨をもたらす雲のようだ。
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 知恵を得るのは金を得るのにまさる、悟りを得るのは銀を得るよりも望ましい。
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 悪を離れることは正しい人の道である、自分の道を守る者はその魂を守る。
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 高ぶりは滅びにさきだち、誇る心は倒れにさきだつ。
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 へりくだって貧しい人々と共におるのは、高ぶる者と共にいて、獲物を分けるにまさる。
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 慎んで、み言葉をおこなう者は栄える、主に寄り頼む者はさいわいである。
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 心に知恵ある者はさとき者ととなえられる、くちびるが甘ければ、その教に人を説きつける力を増す。
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 知恵はこれを持つ者に命の泉となる、しかし、愚かさは愚かな者の受ける懲しめである。
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 知恵ある者の心はその言うところを賢くし、またそのくちびるに人を説きつける力を増す。
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 ここちよい言葉は蜂蜜のように、魂に甘く、からだを健やかにする。
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 人が見て自分で正しいとする道があり、その終りはついに死にいたる道となるものがある。
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 ほねおる者は飲食のためにほねおる、その口が自分に迫るからである。
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 よこしまな人は悪を企てる、そのくちびるには激しい火のようなものがある。
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 偽る者は争いを起し、つげ口する者は親しい友を離れさせる。
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 しえたげる者はその隣り人をいざない、これを良くない道に導く。
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 めくばせする者は悪を計り、くちびるを縮める者は悪事をなし遂げる。
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 しらがは栄えの冠である、正しく生きることによってそれが得られる。
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 怒りをおそくする者は勇士にまさり、自分の心を治める者は城を攻め取る者にまさる。
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 人はくじをひく、しかし事を定めるのは全く主のことである。
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
