箴言 知恵の泉 14
1 知恵はその家を建て、愚かさは自分の手でそれをこわす。
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 まっすぐに歩む者は主を恐れる、曲って歩む者は主を侮る。
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 愚かな者の言葉は自分の背にむちを当てる、知恵ある者のくちびるはその身を守る。
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 牛がなければ穀物はない、牛の力によって農作物は多くなる。
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 真実な証人はうそをいわない、偽りの証人はうそをつく。
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 あざける者は知恵を求めても得られない、さとき者は知識を得ることがたやすい。
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 愚かな者の前を離れ去れ、そこには知識の言葉がないからである。
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 さとき者の知恵は自分の道をわきまえることにあり、愚かな者の愚かは、欺くことにある。
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 神は悪しき者をあざけられる、正しい者は、その恵みを受ける。
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 心の苦しみは心みずからが知る、その喜びには他人はあずからない。
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 悪しき者の家は滅ぼされ、正しい者の幕屋は栄える。
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 人が見て自ら正しいとする道でも、その終りはついに死に至る道となるものがある。
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 笑う時にも心に悲しみがあり、喜びのはてに憂いがある。
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 心のもとれる者はそのしわざの実を刈り取り、善良な人もまたその行いの実を刈り取る。
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 思慮のない者はすべてのことを信じる、さとき者は自分の歩みを慎む。
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 知恵ある者は用心ぶかく、悪を離れる、愚かな者は高ぶって用心しない。
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 怒りやすい者は愚かなことを行い、賢い者は忍耐強い。
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 思慮のない者は愚かなことを自分のものとする、さとき者は知識をもって冠とする。
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 悪人は善人の前にひれ伏し、悪しき者は正しい者の門にひれ伏す。
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 貧しい者はその隣にさえも憎まれる、しかし富める者は多くの友をもつ。
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 隣り人を卑しめる者は罪びとである、貧しい人をあわれむ者はさいわいである。
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 悪を計る者はおのれを誤るではないか、善を計る者にはいつくしみと、まこととがある。
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 すべての勤労には利益がある、しかし口先だけの言葉は貧乏をきたらせるだけだ。
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 知恵ある者の冠はその知恵である、愚かな者の花の冠はただ愚かさである。
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 まことの証人は人の命を救う、偽りを吐く者は裏切者である。
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 主を恐れることによって人は安心を得、その子らはのがれ場を得る。
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 主を恐れることは命の泉である、人を死のわなからのがれさせる。
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 王の栄えは民の多いことにあり、君の滅びは民を失うことにある。
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 怒りをおそくする者は大いなる悟りがあり、気の短い者は愚かさをあらわす。
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 穏やかな心は身の命である、しかし興奮は骨を腐らせる。
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 貧しい者をしえたげる者はその造り主を侮る、乏しい者をあわれむ者は、主をうやまう。
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 悪しき者はその悪しき行いによって滅ぼされ、正しい者はその正しきによって、のがれ場を得る。
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 知恵はさとき者の心にとどまり、愚かな者の心に知られない。
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 正義は国を高くし、罪は民をはずかしめる。
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 賢いしもべは王の恵みをうけ、恥をきたらす者はその怒りにあう。
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
