箴言 知恵の泉 1
1 ダビデの子、イスラエルの王ソロモンの箴言。
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 これは人に知恵と教訓とを知らせ、悟りの言葉をさとらせ、
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 賢い行いと、正義と公正と公平の教訓をうけさせ、
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 思慮のない者に悟りを与え、若い者に知識と慎みを得させるためである。
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 賢い者はこれを聞いて学に進み、さとい者は指導を得る。
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 人はこれによって箴言と、たとえと、賢い者の言葉と、そのなぞとを悟る。
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 主を恐れることは知識のはじめである、愚かな者は知恵と教訓を軽んじる。
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 わが子よ、あなたは父の教訓を聞き、母の教を捨ててはならない。
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 それらは、あなたの頭の麗しい冠となり、あなたの首の飾りとなるからである。
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 わが子よ、悪者があなたを誘っても、それに従ってはならない。
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 彼らがあなたに向かって、「一緒に来なさい。われわれは待ち伏せして、人の血を流し、罪のない者を、ゆえなく伏してねらい、
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 われわれは、さまざまの尊い貨財を得、奪い取った物で、われわれの家を満たそう。
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 あなたもわれわれの仲間に加わりなさい、われわれは共に一つの金袋を持とう」と言っても、
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 わが子よ、彼らの仲間になってはならない、あなたの足をとどめて、彼らの道に行ってはならない。
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 彼らの足は悪に走り、血を流すことに速いからだ。
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 すべて鳥の目の前で網を張るのは、むだである。
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 彼らは自分の血を待ち伏せし、自分の命を伏してねらうのだ。
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 すべて利をむさぼる者の道はこのようなものである。これはその持ち主の命を取り去るのだ。
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 知恵は、ちまたに呼ばわり、市場にその声をあげ、
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 城壁の頂で叫び、町の門の入口で語る。
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 「思慮のない者たちよ、あなたがたは、いつまで思慮のないことを好むのか。あざける者は、いつまで、あざけり楽しみ、愚かな者は、いつまで、知識を憎むのか。
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 わたしの戒めに心をとめよ、見よ、わたしは自分の思いを、あなたがたに告げ、わたしの言葉を、あなたがたに知らせる。
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 わたしは呼んだが、あなたがたは聞くことを拒み、手を伸べたが、顧みる者はなく、
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 かえって、あなたがたはわたしのすべての勧めを捨て、わたしの戒めを受けなかったので、
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 わたしもまた、あなたがたが災にあう時に、笑い、あなたがたが恐慌にあう時、あざけるであろう。
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 これは恐慌が、あらしのようにあなたがたに臨み、災が、つむじ風のように臨み、悩みと悲しみとが、あなたがたに臨む時である。
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 その時、彼らはわたしを呼ぶであろう、しかし、わたしは答えない。ひたすら、わたしを求めるであろう、しかし、わたしに会えない。
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 彼らは知識を憎み、主を恐れることを選ばず、
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 わたしの勧めに従わず、すべての戒めを軽んじたゆえ、
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 自分の行いの実を食らい、自分の計りごとに飽きる。
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 思慮のない者の不従順はおのれを殺し、愚かな者の安楽はおのれを滅ぼす。
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 しかし、わたしに聞き従う者は安らかに住まい、災に会う恐れもなく、安全である」。
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
