マタイの福音書 17
1 六日ののち、イエスはペテロ、ヤコブ、ヤコブの兄弟ヨハネだけを連れて、高い山に登られた。
Вә алтә күндин кейин, Әйса Петрус, Яқуп вә Яқупниң иниси Юһаннани айрип елип, егиз бир таққа чиқти.
2 ところが、彼らの目の前でイエスの姿が変り、その顔は日のように輝き、その衣は光のように白くなった。
У йәрдә униң сияқи уларниң көз алдидила өзгирип, йүзи қуяштәк парлиди, кийимлири нурдәк аппақ болуп чақниди.
3 すると、見よ、モーセとエリヤが彼らに現れて、イエスと語り合っていた。
Вә мана, [мухлисларға] Муса вә Иляс [пәйғәмбәрләр] униң билән сөзлишиватқан һалда көрүнди.
4 ペテロはイエスにむかって言った、「主よ、わたしたちがここにいるのは、すばらしいことです。もし、おさしつかえなければ、わたしはここに小屋を三つ建てましょう。一つはあなたのために、一つはモーセのために、一つはエリヤのために」。
Шуниң билән Петрус Әйсаға: — И Рәб, бу йәрдә болғинимиз немидегән яхши! Халисаң, бирини саңа, бирини Мусаға, йәнә бирини Илясқа атап бу йәргә үч кәпә ясайли! — деди.
5 彼がまだ話し終えないうちに、たちまち、輝く雲が彼らをおおい、そして雲の中から声がした、「これはわたしの愛する子、わたしの心にかなう者である。これに聞け」。
Униң гепи түгимәйла, мана нурлуқ бир булут уларни қапливалди. Мана, булуттин: «Бу Мениң сөйүмлүк Оғлумдур, Мән униңдин хурсәнмән. Униңға қулақ селиңлар!» дегән аваз аңланди.
6 弟子たちはこれを聞いて非常に恐れ、顔を地に伏せた。
Мухлислар буни аңлап өзлирини йәргә ташлап дүм йетип вәһимигә чүшти.
7 イエスは近づいてきて、手を彼らにおいて言われた、「起きなさい、恐れることはない」。
Бирақ Әйса келип, уларға қолини тәккүзүп: Қопуңлар, қорқмаңлар, — деди.
8 彼らが目をあげると、イエスのほかには、だれも見えなかった。
Улар бешини көтирип қаривиди, Әйсадин башқа һеч кимни көрмиди.
9 一同が山を下って来るとき、イエスは「人の子が死人の中からよみがえるまでは、いま見たことをだれにも話してはならない」と、彼らに命じられた。
Тағдин чүшүветип, Әйса уларға: — Инсаноғли өлүмдин тирилдүрүлмигичә, бу аламәт көрүнүшни һеч кимгә ейтмаңлар, — дәп тапилиди.
10 弟子たちはイエスにお尋ねして言った、「いったい、律法学者たちは、なぜ、エリヤが先に来るはずだと言っているのですか」。
Андин мухлислири униңдин: — Тәврат устазлири немә үчүн: «Иляс [пәйғәмбәр Мәсиһ келиштин] авал қайтип келиши керәк» дейишиду? — дәп сорашти.
11 答えて言われた、「確かに、エリヤがきて、万事を元どおりに改めるであろう。
У уларға җававән: — Иляс [пәйғәмбәр] дәрвәқә [Мәсиһтин] авал келиду, һәммә ишни орниға кәлтүриду.
12 しかし、あなたがたに言っておく。エリヤはすでにきたのだ。しかし人々は彼を認めず、自分かってに彼をあしらった。人の子もまた、そのように彼らから苦しみを受けることになろう」。
Амма мән силәргә шуни ейтип қояйки, иляс аллиқачан кәлди, лекин кишиләр уни тонумиди, бәлки униңға халиғанчә муамилә қилди. Шуниңға охшаш, Инсаноғлиму уларниң қоллирида азап чекиш алдида туриду, — деди.
13 そのとき、弟子たちは、イエスがバプテスマのヨハネのことを言われたのだと悟った。
Шу чағда мухлислар униң чөмүлдүргүчи Йәһя тоғрисида сөзләватқанлиғини чүшәнди.
14 さて彼らが群衆のところに帰ると、ひとりの人がイエスに近寄ってきて、ひざまずいて、言った、
Улар халайиқниң йениға барғинида, бир киши униң алдиға келип, тизлинип:
15 「主よ、わたしの子をあわれんでください。てんかんで苦しんでおります。何度も何度も火の中や水の中に倒れるのです。
Рәб, оғлумға ичиңни ағритқайсән! Чүнки униң тутқақлиқ кесили бар болғачқа, зор азап чекиватиду; чүнки у дайим отниң яки суниң ичигә чүшүп кетиду.
16 それで、その子をお弟子たちのところに連れてきましたが、なおしていただけませんでした」。
Уни мухлислириңға елип кәлгән едим, сақайталмиди, — деди.
17 イエスは答えて言われた、「ああ、なんという不信仰な、曲った時代であろう。いつまで、わたしはあなたがたと一緒におられようか。いつまであなたがたに我慢ができようか。その子をここに、わたしのところに連れてきなさい」。
Әйса җававән: — Әй етиқатсиз вә тәтүр дәвир, силәр билән қачанғичә турай?! Мән силәргә йәнә қачанғичә сәвир қилай? — Балини алдимға елип келиңлар — деди.
18 イエスがおしかりになると、悪霊はその子から出て行った。そして子はその時いやされた。
Шуниң билән Әйса [җинға] тәнбиһ беривиди, җин балидин чиқип кәтти, балиму шуан сақайди.
19 それから、弟子たちがひそかにイエスのもとにきて言った、「わたしたちは、どうして霊を追い出せなかったのですか」。
Кейин, Әйса айрим қалғанда, мухлислар униң йениға келип: — Биз немә үчүн җинни қоғливетәлмидуқ? — дәп сорашти.
20 するとイエスは言われた、「あなたがたの信仰が足りないからである。よく言い聞かせておくが、もし、からし種一粒ほどの信仰があるなら、この山にむかって『ここからあそこに移れ』と言えば、移るであろう。このように、あなたがたにできない事は、何もないであろう。〔
У уларға: — Ишәшиңлар болмиғанлиғи үчүн. Мән силәргә шуни бәрһәқ ейтип қояйки, силәрдә қича уруғидәк зәрричә ишәш болсила, силәр аву таққа: «Бу йәрдин у йәргә көч» десәңлар, көчиду; шундақла силәргә мүмкин болмайдиған һеч иш болмайду.
21 しかし、このたぐいは、祈と断食とによらなければ、追い出すことはできない〕」。
Бирақ, бундақ җинларни дуа қилиш вә роза тутуш билән болмиса һайдиғили болмайду — деди.
22 彼らがガリラヤで集まっていた時、イエスは言われた、「人の子は人々の手にわたされ、
Улар Галилийә өлкисидә айлинип жүргинидә, Әйса уларға: — Инсаноғли [сатқунлуқтин] инсанларниң қолиға тапшурулиду;
23 彼らに殺され、そして三日目によみがえるであろう」。弟子たちは非常に心をいためた。
улар уни өлтүриду, лекин үчинчи күни у тирилиду, — деди. Буни аңлап мухлислар еғир ғәм-қайғуға чөмүп кәтти.
24 彼らがカペナウムにきたとき、宮の納入金を集める人たちがペテロのところにきて言った、「あなたがたの先生は宮の納入金を納めないのか」。
Андин улар Кәпәрнаһум шәһиригә кәлгинидә, [ибадәтхана] «икки драқма» [беҗини] жиққучилар Петрусниң йениға келип: — Устазиңлар «икки драқма»ни төләмду? — дәп сориди.
25 ペテロは「納めておられます」と言った。そして彼が家にはいると、イエスから先に話しかけて言われた、「シモン、あなたはどう思うか。この世の王たちは税や貢をだれから取るのか。自分の子からか、それとも、ほかの人たちからか」。
Төләйду, — деди Петрус. Лекин у өйгә киргишигила, техи бир немә демәстила Әйса униңдин: — Симон, сениңчә бу дуниядики падишалар кимләрдин баҗ алиду? Өз пәрзәнтлиридинму, яки ятлардинму, — дәп сориди.
26 ペテロが「ほかの人たちからです」と答えると、イエスは言われた、「それでは、子は納めなくてもよいわけである。
Петрус униңға: Ятлардин, — девиди, Әйса униңға: — Ундақта, пәрзәнтләр [баҗдин] халий болиду.
27 しかし、彼らをつまずかせないために、海に行って、つり針をたれなさい。そして最初につれた魚をとって、その口をあけると、銀貨一枚が見つかるであろう。それをとり出して、わたしとあなたのために納めなさい」。
Бирақ [баҗ жиққучиларға] путликашаң болмаслиғимиз үчүн, деңизға берип қармақни ташла. Тутқан биринчи белиқни елип, ағзини ачсаң, төрт драқмилиқ бир тәңгә пул чиқиду. Уни елип мән вә сән иккимизниң [беҗи] үчүн уларға бәр, — деди.
