< マタイの福音書 15 >

1 ときに、パリサイ人と律法学者たちとが、エルサレムからイエスのもとにきて言った、
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:
2 「あなたの弟子たちは、なぜ昔の人々の言伝えを破るのですか。彼らは食事の時に手を洗っていません」。
„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
3 イエスは答えて言われた、「なぜ、あなたがたも自分たちの言伝えによって、神のいましめを破っているのか。
А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
4 神は言われた、『父と母とを敬え』、また『父または母をののしる者は、必ず死に定められる』と。
Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
5 それだのに、あなたがたは『だれでも父または母にむかって、あなたにさしあげるはずのこのものは供え物です、と言えば、
А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові “,
6 父または母を敬わなくてもよろしい』と言っている。こうしてあなたがたは自分たちの言伝えによって、神の言を無にしている。
то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
7 偽善者たちよ、イザヤがあなたがたについて、こういう適切な預言をしている、
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
8 『この民は、口さきではわたしを敬うが、その心はわたしから遠く離れている。
„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
9 人間のいましめを教として教え、無意味にわたしを拝んでいる』」。
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
10 それからイエスは群衆を呼び寄せて言われた、「聞いて悟るがよい。
І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
11 口にはいるものは人を汚すことはない。かえって、口から出るものが人を汚すのである」。
Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
12 そのとき、弟子たちが近寄ってきてイエスに言った、「パリサイ人たちが御言を聞いてつまずいたことを、ご存じですか」。
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
13 イエスは答えて言われた、「わたしの天の父がお植えにならなかったものは、みな抜き取られるであろう。
А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 彼らをそのままにしておけ。彼らは盲人を手引きする盲人である。もし盲人が盲人を手引きするなら、ふたりとも穴に落ち込むであろう」。
Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
15 ペテロが答えて言った、「その譬を説明してください」。
А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
16 イエスは言われた、「あなたがたも、まだわからないのか。
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
17 口にはいってくるものは、みな腹の中にはいり、そして、外に出て行くことを知らないのか。
Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 しかし、口から出て行くものは、心の中から出てくるのであって、それが人を汚すのである。
Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
19 というのは、悪い思い、すなわち、殺人、姦淫、不品行、盗み、偽証、誹りは、心の中から出てくるのであって、
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
20 これらのものが人を汚すのである。しかし、洗わない手で食事することは、人を汚すのではない」。
Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
21 さて、イエスはそこを出て、ツロとシドンとの地方へ行かれた。
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
22 すると、そこへ、その地方出のカナンの女が出てきて、「主よ、ダビデの子よ、わたしをあわれんでください。娘が悪霊にとりつかれて苦しんでいます」と言って叫びつづけた。
І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
23 しかし、イエスはひと言もお答えにならなかった。そこで弟子たちがみもとにきて願って言った、「この女を追い払ってください。叫びながらついてきていますから」。
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
24 するとイエスは答えて言われた、「わたしは、イスラエルの家の失われた羊以外の者には、つかわされていない」。
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
25 しかし、女は近寄りイエスを拝して言った、「主よ、わたしをお助けください」。
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
26 イエスは答えて言われた、「子供たちのパンを取って小犬に投げてやるのは、よろしくない」。
А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
27 すると女は言った、「主よ、お言葉どおりです。でも、小犬もその主人の食卓から落ちるパンくずは、いただきます」。
Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
28 そこでイエスは答えて言われた、「女よ、あなたの信仰は見あげたものである。あなたの願いどおりになるように」。その時に、娘はいやされた。
Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
29 イエスはそこを去って、ガリラヤの海べに行き、それから山に登ってそこにすわられた。
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
30 すると大ぜいの群衆が、足なえ、不具者、盲人、おし、そのほか多くの人々を連れてきて、イエスの足もとに置いたので、彼らをおいやしになった。
І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
31 群衆は、おしが物を言い、不具者が直り、足なえが歩き、盲人が見えるようになったのを見て驚き、そしてイスラエルの神をほめたたえた。
А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
32 イエスは弟子たちを呼び寄せて言われた、「この群衆がかわいそうである。もう三日間もわたしと一緒にいるのに、何も食べるものがない。しかし、彼らを空腹のままで帰らせたくはない。恐らく途中で弱り切ってしまうであろう」。
А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
33 弟子たちは言った、「荒野の中で、こんなに大ぜいの群衆にじゅうぶん食べさせるほどたくさんのパンを、どこで手に入れましょうか」。
А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
34 イエスは弟子たちに「パンはいくつあるか」と尋ねられると、「七つあります。また小さい魚が少しあります」と答えた。
А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
35 そこでイエスは群衆に、地にすわるようにと命じ、
І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.
36 七つのパンと魚とを取り、感謝してこれをさき、弟子たちにわたされ、弟子たちはこれを群衆にわけた。
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
37 一同の者は食べて満腹した。そして残ったパンくずを集めると、七つのかごにいっぱいになった。
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
38 食べた者は、女と子供とを除いて四千人であった。
Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 そこでイエスは群衆を解散させ、舟に乗ってマガダンの地方へ行かれた。
І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

< マタイの福音書 15 >