ルカの福音書 2
1 そのころ、全世界の人口調査をせよとの勅令が、皇帝アウグストから出た。
Андэ кодья вряма выжыля припхэнимос императоростар Августостар тэ пэрэбинэн и тэ запистросарэн манушэн пай всавори римско пхув.
2 これは、クレニオがシリヤの総督であった時に行われた最初の人口調査であった。
Када сас англуно запистросаримос манушэн, кала андэ Сирия сас рай Квириниё.
3 人々はみな登録をするために、それぞれ自分の町へ帰って行った。
И всаворэ жыле тэ запистросарэнпэ андэ пэстирэ фороря.
4 ヨセフもダビデの家系であり、またその血統であったので、ガリラヤの町ナザレを出て、ユダヤのベツレヘムというダビデの町へ上って行った。
Иосифо жыля андай Галилея, андав форо Назарето тэ запистросарэлпэ андэ Иудея, андо форо Давидоско Вифлеемо, колэсти со вов сас андав чер и родо лэ Давидоско.
5 それは、すでに身重になっていたいいなづけの妻マリヤと共に、登録をするためであった。
Вов жыля тэ запистролпэ екхэтанэ ла Марияса, сави дя лав тэ жал палав ром палав Иосифо. Андэ кодья вряма вой сас пхари и дожутярэлас лэ Бэятос.
6 ところが、彼らがベツレヘムに滞在している間に、マリヤは月が満ちて、
Кала онэ сас андо Вифлеемо, авиля и вряма тэ бэяндёл о Бэято.
7 初子を産み、布にくるんで、飼葉おけの中に寝かせた。客間には彼らのいる余地がなかったからである。
Вой бэяндя пэстирэс англатунэс Шавэс и андэ пхарнэ тховдя Лэс андэ пусын, колэстар со на сас лэнди тхан андо чер.
8 さて、この地方で羊飼たちが夜、野宿しながら羊の群れの番をしていた。
Надур котар андэ мал сас пасымаря, савэ дикхэнас и рят палай бакрэ.
9 すると主の御使が現れ、主の栄光が彼らをめぐり照したので、彼らは非常に恐れた。
Акэ, лэндэ авиля ангело Рае Дэвлэско, и баро удуд сар слава Рае Дэвлэстар авиля пэр лэндэ. Онэ фартэ дарайле.
10 御使は言った、「恐れるな。見よ、すべての民に与えられる大きな喜びを、あなたがたに伝える。
Нэ ангело пхэндя лэнди: — На даран! Мэ андэм тумэнди радосаво лав, саво авэла всаворэ манушэнди.
11 きょうダビデの町に、あなたがたのために救主がお生れになった。このかたこそ主なるキリストである。
Адес андо форо Давидоско бэяндиля тумаро Фэрисаримари, Саво исин Христосо Рай.
12 あなたがたは、幼な子が布にくるまって飼葉おけの中に寝かしてあるのを見るであろう。それが、あなたがたに与えられるしるしである」。
И акэ тумэнди шпэра: тумэ аракхэна лэ Бэятос андэ пхарнэ, саво пашлёла андэ пусын.
13 するとたちまち、おびただしい天の軍勢が現れ、御使と一緒になって神をさんびして言った、
Акэ авиле лэ ангелоса фартэ бут ангелоря пав болыбэн, савэ лашарэнас лэ Дэвлэс:
14 「いと高きところでは、神に栄光があるように、地の上では、み心にかなう人々に平和があるように」。
— Слава лэ Дэвлэсти упрэ по болыбэн! И пэ пхув миро манушэнди, савэн Вов тангосардя!
15 御使たちが彼らを離れて天に帰ったとき、羊飼たちは「さあ、ベツレヘムへ行って、主がお知らせ下さったその出来事を見てこようではないか」と、互に語り合った。
Кала ангелоря ужыле лэндар по болыбэн, пасымаря пхэндэ екх екхэсти: — Авэн андо Вифлеемо, дикхаса, со тэрдиля котэ, пала со амэнди пхэндя о Рай Дэл.
16 そして急いで行って、マリヤとヨセフ、また飼葉おけに寝かしてある幼な子を捜しあてた。
Сыго жыле и аракхле лэ Иосифос лэ Марияса и лэ Бэятоса, саво пашлёлас андэ пусын.
17 彼らに会った上で、この子について自分たちに告げ知らされた事を、人々に伝えた。
Кала онэ удикхле Лэс, тунчи роспхэндэ лэнди вся, со ашундэ палав кадва Бэято.
18 人々はみな、羊飼たちが話してくれたことを聞いて、不思議に思った。
Всаворэ, ко ашундя, дивосайле колэсти, со роспхэндэ лэнди пасымаря.
19 しかし、マリヤはこれらの事をことごとく心に留めて、思いめぐらしていた。
А Мария гаравэлас кала лава андо пэско води и гындолас пала лэндэ.
20 羊飼たちは、見聞きしたことが何もかも自分たちに語られたとおりであったので、神をあがめ、またさんびしながら帰って行った。
Пасымаря рисайле, лашарэнас и фалисарэнас лэ Дэвлэс пала кода, со дикхле и со лэнди сас пхэндо.
21 八日が過ぎ、割礼をほどこす時となったので、受胎のまえに御使が告げたとおり、幼な子をイエスと名づけた。
По охто дес, кала авиля вряма тэ обшынэ лэ Бэятос, акхардэ Лэс «Исусо», алавэса, саво ангело дя Лэсти, инке сар Мария на сас пхари.
22 それから、モーセの律法による彼らのきよめの期間が過ぎたとき、両親は幼な子を連れてエルサレムへ上った。
Кала прожыля вряма жужарэмасти пав Законо Моисеёско, Мария и Иосифо андэ Лэс андо Иерусалимо, кай тэ свэнтон Лэс лэ Рае Дэвлэсти.
23 それは主の律法に「母の胎を初めて開く男の子はみな、主に聖別された者と、となえられねばならない」と書いてあるとおり、幼な子を主にささげるためであり、
Колэстар со запистросардо андо Законо лэ Рае Дэвлэско, кай англуно бэяндо бэято муршоро трэбуй сас тэ свэнтолпэ лэ Рае Дэвлэсти.
24 また同じ主の律法に、「山ばと一つがい、または、家ばとのひな二羽」と定めてあるのに従って、犠牲をささげるためであった。
Лэнди трэбуй сас тэ анэ жэртва пав Законо лэ Рае Дэвлэско, дуен бакрэн или дуен цэкнорэн голубонэн.
25 その時、エルサレムにシメオンという名の人がいた。この人は正しい信仰深い人で、イスラエルの慰められるのを待ち望んでいた。また聖霊が彼に宿っていた。
Андо Иерусалимо андэ кадья вряма сас мануш, савэс акхарэнас Симеоно. Вов сас жужо дэвлэкуно мануш, ажутярэлас, кала о Дэл поможысарэла Израилёсти, и Свэнто Духо сас пэр лэстэ.
26 そして主のつかわす救主に会うまでは死ぬことはないと、聖霊の示しを受けていた。
Свэнто Духо пхэндя лэсти, со вов на удикхэла миримос, жы кала на дикхэла лэ Христос Раес Дэвлэстирэс.
27 この人が御霊に感じて宮にはいった。すると律法に定めてあることを行うため、両親もその子イエスを連れてはいってきたので、
Духо андярдя Симеонос андо храмо. Кала дад и дэй андэ Бэятос Исусос тэ терэ пэр Лэстэ кода, со трэбуй сас пав Законо,
28 シメオンは幼な子を腕に抱き、神をほめたたえて言った、
Симеоно ля Лэс пэ васт, лашардя Дэвлэс и пхэндя:
29 「主よ、今こそ、あなたはみ言葉のとおりにこの僕を安らかに去らせてくださいます、
— Икхатар отмэкэс Ту, Хулаё Дэвла, пэстирэ бутярнэс лэ мироса, пав лав Тиро.
30 わたしの目が今あなたの救を見たのですから。
Колэсти со мэрнэ якха дикхле фэрисаримос Тиро,
31 この救はあなたが万民のまえにお備えになったもので、
саво Ту гытосардян англай якха всаворэ манушэндирэ.
32 異邦人を照す啓示の光、み民イスラエルの栄光であります」。
Вов — удуд важ всаворэ мануш и слава народости Тирэсти Израилёсти!
33 父と母とは幼な子についてこのように語られたことを、不思議に思った。
О дад и дэй дивосайле, со сас пхэндо пала Лэстэ.
34 するとシメオンは彼らを祝し、そして母マリヤに言った、「ごらんなさい、この幼な子は、イスラエルの多くの人を倒れさせたり立ちあがらせたりするために、また反対を受けるしるしとして、定められています。
И бахталисардя лавэса лэн Симеоно, пхэндя Марияти, дати Лэстиряти: — Акэ пашлёл Кодва, пала Саво бут мануша андо Израилё пэрэна и бут ваздёна. Вов авэла шпэраса, сави бут мануша на прилэна.
35 そして、あなた自身もつるぎで胸を刺し貫かれるでしょう。それは多くの人の心にある思いが、現れるようになるためです」。
Тунчи отпхэрнавэлапэ кода, со онэ гындонас андэ водя. И тути ежэяти прожала шури андо води.
36 また、アセル族のパヌエルの娘で、アンナという女預言者がいた。彼女は非常に年をとっていた。むすめ時代にとついで、七年間だけ夫と共に住み、
Котэ сас пхури манушни, савяти сас охтодэш тай штар бэрш, и сави пхэнэлас лав Дэвлэстар. Ла акхарэнас Анна, щей Фануилостири андав родо Асиростиро. Вой выжыля палав ром тэрноря щиёраса и прожудя пэсти ромэса эхта бэрш,
37 その後やもめぐらしをし、八十四歳になっていた。そして宮を離れずに夜も昼も断食と祈とをもって神に仕えていた。
нэ тунчи ашыля пхивли и прожудя ежэи. Дес и рят вой терэлас бути важ о Дэл, сас андо посто и мангимос, и на отжалас лэ храмостар.
38 この老女も、ちょうどそのとき近寄ってきて、神に感謝をささげ、そしてこの幼な子のことを、エルサレムの救を待ち望んでいるすべての人々に語りきかせた。
Вой андэ кодья вряма пашыля колэндэ, ко андя лэ Бэятос, ашыля тэ лашарэл лэ Дэвлэс и роспхэнэлас пала Бэято всаворэнди, ко ажутярэлас фэрисаримос важ Иерусалимо.
39 両親は主の律法どおりすべての事をすませたので、ガリラヤへむかい、自分の町ナザレに帰った。
Кала онэ вся тердэ пав Законо Рае Дэвлэско, онэ рисайле андэ Галилея, андо форо пэско, Назарето.
40 幼な子は、ますます成長して強くなり、知恵に満ち、そして神の恵みがその上にあった。
Бэято барёлас зораса тай годяса, и мищимос лэ Дэвлэско сас пэр Лэстэ.
41 さて、イエスの両親は、過越の祭には毎年エルサレムへ上っていた。
Кажно бэрш, по свэнко Патрадятиро, о дад и дэй лэ Исусостирэ пхирэнас андо Иерусалимо.
42 イエスが十二歳になった時も、慣例に従って祭のために上京した。
Кала Лэсти сас дэшудуй бэрш, онэ, сар сас прилито, жыле по свэнко.
43 ところが、祭が終って帰るとき、少年イエスはエルサレムに居残っておられたが、両親はそれに気づかなかった。
Кала прожыле деса свэнкостирэ, онэ жыле черэ, ай шаворо Исусо ашыляпэ андо Иерусалимо. О дад и дэй када на жанэнас,
44 そして道連れの中にいることと思いこんで、一日路を行ってしまい、それから、親族や知人の中を捜しはじめたが、
онэ гындонас, со Вов жал аврэнца пав дром. Сар прожыля дес, онэ линэ тэ родэ Лэс машкар пэско родо и машкар кола, савэн онэ жанэнас.
45 見つからないので、捜しまわりながらエルサレムへ引返した。
Кала на аракхле Лэс, жыле палпалэ андо Иерусалимо тэ родэн Лэс.
46 そして三日の後に、イエスが宮の中で教師たちのまん中にすわって、彼らの話を聞いたり質問したりしておられるのを見つけた。
Прожыля трин дес. Аракхле Исусос андо храмо. Вов бэшэлас машкар сытяримаря, ашунэлас и пушэлас лэндар.
47 聞く人々はみな、イエスの賢さやその答に驚嘆していた。
Всаворэ, савэ ашунэнас Лэс, дивосайле Лэстиря годяти и лавэнди.
48 両親はこれを見て驚き、そして母が彼に言った、「どうしてこんな事をしてくれたのです。ごらんなさい、おとう様もわたしも心配して、あなたを捜していたのです」。
Кала дад и дэй дикхле Лэс, онэ кадя ж дивосайле. И дэй пхэндя Лэсти: — Бэято! Со ту тердян амэнца? Акэ, дад Тиро и мэ грыжаса родасас Тут.
49 するとイエスは言われた、「どうしてお捜しになったのですか。わたしが自分の父の家にいるはずのことを、ご存じなかったのですか」。
Вов пхэндя лэнди: — Пэр со тумэнди тэ родэ Ман? Сар тумэ на жанэнас, со Манди трэбуй тэ авав котэ, со исин Мэрнэ Дадэско?
50 しかし、両親はその語られた言葉を悟ることができなかった。
Но онэ на полинэ, со Вов пхэндя лэнди.
51 それからイエスは両親と一緒にナザレに下って行き、彼らにお仕えになった。母はこれらの事をみな心に留めていた。
Вов жыля лэнца, рисайля андо Назарето и кандэлас лэн. Лэстири дэй гаравэлас всаворэ кадэла лава андо пэско води.
52 イエスはますます知恵が加わり、背たけも伸び、そして神と人から愛された。
Исусо барёлас, терэласпэ майгодявэр, и барёлас лэстэ мищимос Дэвлэско и манушэндиро.
