< ヨブ 記 38 >
1 この時、主はつむじ風の中からヨブに答えられた、
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 「無知の言葉をもって、神の計りごとを暗くするこの者はだれか。
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 あなたは腰に帯して、男らしくせよ。わたしはあなたに尋ねる、わたしに答えよ。
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 わたしが地の基をすえた時、どこにいたか。もしあなたが知っているなら言え。
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 あなたがもし知っているなら、だれがその度量を定めたか。だれが測りなわを地の上に張ったか。
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 その土台は何の上に置かれたか。その隅の石はだれがすえたか。
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 かの時には明けの星は相共に歌い、神の子たちはみな喜び呼ばわった。
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 海の水が流れいで、胎内からわき出たとき、だれが戸をもって、これを閉じこめたか。
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 あの時、わたしは雲をもって衣とし、黒雲をもってむつきとし、
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 言った、『ここまで来てもよい、越えてはならぬ、おまえの高波はここにとどまるのだ』と。
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 あなたは生れた日からこのかた朝に命じ、夜明けにその所を知らせ、
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 これに地の縁をとらえさせ、悪人をその上から振り落させたことがあるか。
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 地は印せられた土のように変り、衣のようにいろどられる。
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 悪人はその光を奪われ、その高くあげた腕は折られる。
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 あなたは海の源に行ったことがあるか。淵の底を歩いたことがあるか。
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 死の門はあなたのために開かれたか。あなたは暗黒の門を見たことがあるか。
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 あなたは地の広さを見きわめたか。もしこれをことごとく知っているならば言え。
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 光のある所に至る道はいずれか。暗やみのある所はどこか。
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 あなたはこれをその境に導くことができるか。その家路を知っているか。
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 あなたは知っているだろう、あなたはかの時すでに生れており、またあなたの日数も多いのだから。
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 あなたは雪の倉にはいったことがあるか。ひょうの倉を見たことがあるか。
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 これらは悩みの時のため、いくさと戦いの日のため、わたしがたくわえて置いたものだ。
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 光の広がる道はどこか。東風の地に吹き渡る道はどこか。
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 だれが大雨のために水路を切り開き、いかずちの光のために道を開き、
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 荒れすたれた地をあき足らせ、これに若草をはえさせるか。
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 氷はだれの胎から出たか。空の霜はだれが生んだか。
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 水は固まって石のようになり、淵のおもては凍る。
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 あなたはプレアデスの鎖を結ぶことができるか。オリオンの綱を解くことができるか。
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 あなたは十二宮をその時にしたがって引き出すことができるか。北斗とその子星を導くことができるか。
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 あなたは天の法則を知っているか、そのおきてを地に施すことができるか。
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 あなたは声を雲にあげ、多くの水にあなたをおおわせることができるか。
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 あなたはいなずまをつかわして行かせ、『われわれはここにいる』と、あなたに言わせることができるか。
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 雲に知恵を置き、霧に悟りを与えたのはだれか。
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 だれが知恵をもって雲を数えることができるか。だれが天の皮袋を傾けて、
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 ちりを一つに流れ合させ、土くれを固まらせることができるか。
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 あなたはししのために食物を狩り、子じしの食欲を満たすことができるか。
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 彼らがほら穴に伏し、林のなかに待ち伏せする時、あなたはこの事をなすことができるか。
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 からすの子が神に向かって呼ばわり、食物がなくて、さまようとき、からすにえさを与える者はだれか。
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?