< ヨブ 記 27 >
І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 「神は生きておられる。彼はわたしの義を奪い去られた。全能者はわたしの魂を悩まされた。
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
3 わたしの息がわたしのうちにあり、神の息がわたしの鼻にある間、
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
4 わたしのくちびるは不義を言わない、わたしの舌は偽りを語らない。
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
5 わたしは断じて、あなたがたを正しいとは認めない。わたしは死ぬまで、潔白を主張してやめない。
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
6 わたしは堅くわが義を保って捨てない。わたしは今まで一日も心に責められた事がない。
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
7 どうか、わたしの敵は悪人のようになり、わたしに逆らう者は不義なる者のようになるように。
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
8 神が彼を断ち、その魂を抜きとられるとき、神を信じない者になんの望みがあろう。
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
9 災が彼に臨むとき、神はその叫びを聞かれるであろうか。
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
10 彼は全能者を喜ぶであろうか、常に神を呼ぶであろうか。
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
11 わたしは神のみ手についてあなたがたに教え、全能者と共にあるものを隠すことをしない。
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
12 見よ、あなたがたは皆みずからこれを見た、それなのに、どうしてむなしい者となったのか。
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
13 これは悪人の神から受ける分、圧制者の全能者から受ける嗣業である。
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
14 その子らがふえればつるぎに渡され、その子孫は食物に飽きることがない。
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
15 その生き残った者は疫病で死んで埋められ、そのやもめらは泣き悲しむことをしない。
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 たとい彼は銀をちりのように積み、衣服を土のように備えても、
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
17 その備えるものは正しい人がこれを着、その銀は罪なき者が分かち取るであろう。
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
18 彼の建てる家は、くもの巣のようであり、番人の造る小屋のようである。
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
19 彼は富める身で寝ても、再び富むことがなく、目を開けばその富はない。
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
20 恐ろしい事が大水のように彼を襲い、夜はつむじ風が彼を奪い去る。
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
21 東風が彼を揚げると、彼は去り、彼をその所から吹き払う。
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
22 それは彼を投げつけて、あわれむことなく、彼はその力からのがれようと、もがく。
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 それは彼に向かって手を鳴らし、あざけり笑って、その所から出て行かせる。
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.