コリント人への手紙第一 13

1 たといわたしが、人々の言葉や御使たちの言葉を語っても、もし愛がなければ、わたしは、やかましい鐘や騒がしい鐃鉢と同じである。

Якби я розмовляв людськими та ангельськими мовами, але не мав би любові, то був би як мідний гонг, що відлунює, або кимвал, що бряжчить.

2 たといまた、わたしに預言をする力があり、あらゆる奥義とあらゆる知識とに通じていても、また、山を移すほどの強い信仰があっても、もし愛がなければ、わたしは無に等しい。

І якби я мав [дар] пророцтва та розумів усі таємниці й знання, і якби мав таку віру, що міг би гори пересувати, але не мав би любові, – то я ніщо.

3 たといまた、わたしが自分の全財産を人に施しても、また、自分のからだを焼かれるために渡しても、もし愛がなければ、いっさいは無益である。

І якби я роздав усе своє майно й віддав власне тіло на спалення, але не мав би любові, то не матиму жодної користі.

4 愛は寛容であり、愛は情深い。また、ねたむことをしない。愛は高ぶらない、誇らない、

Любов терпляча, любов лагідна, вона не заздрить, не вихваляється, не зазнається.

5 不作法をしない、自分の利益を求めない、いらだたない、恨みをいだかない。

Не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди, не гнівається, не задумує лихого.

6 不義を喜ばないで真理を喜ぶ。

Не радіє з неправди, а радіє істині.

7 そして、すべてを忍び、すべてを信じ、すべてを望み、すべてを耐える。

Завжди захищає, завжди вірить, завжди сподівається, завжди все перетерпить.

8 愛はいつまでも絶えることがない。しかし、預言はすたれ、異言はやみ、知識はすたれるであろう。

Любов ніколи не згасає. Хоча пророцтва закінчаться, мови припиняться, а пізнання зникне.

9 なぜなら、わたしたちの知るところは一部分であり、預言するところも一部分にすぎない。

Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково,

10 全きものが来る時には、部分的なものはすたれる。

але коли прийде те, що досконале, то часткове припиниться.

11 わたしたちが幼な子であった時には、幼な子らしく語り、幼な子らしく感じ、また、幼な子らしく考えていた。しかし、おとなとなった今は、幼な子らしいことを捨ててしまった。

Коли я був дитиною, то говорив як дитина, розумів як дитина й думав як дитина. А коли я став чоловіком, то позбувся того, що дитяче.

12 わたしたちは、今は、鏡に映して見るようにおぼろげに見ている。しかしその時には、顔と顔とを合わせて、見るであろう。わたしの知るところは、今は一部分にすぎない。しかしその時には、わたしが完全に知られているように、完全に知るであろう。

Адже зараз ми бачимо, наче в дзеркалі, нечітко, тоді ж [побачимо] віч-на-віч. Зараз розумію частково, а тоді пізнаю повністю, як і я був пізнаний повністю.

13 このように、いつまでも存続するものは、信仰と希望と愛と、この三つである。このうちで最も大いなるものは、愛である。

Нині ж залишаються ці три: віра, надія та любов. Але найбільшою з них є любов.