ルカの福音書 14
1 彼が安息日にファリサイ人たちの支配者たちの一人の家に入った時のこと，彼らは彼の様子をうかがっていた。
І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
2 見よ，水腫をわずらっている人が彼の前にいた。
І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.
3 イエスはそれに応じて，律法の専門家たちやファリサイ人たちに話して，こう言った。「安息日にいやすことは許されているか」 。
І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
4 だが，彼らは黙っていた。 彼はその人の手を取って，いやし，去らせた。
Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
5 彼らに答えた，「あなた方のうち，息子や牛が井戸の中に落ちた場合，安息日だからといってすぐに引き上げない者がいるだろうか」 。
І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
6 これらのことについても，彼らは彼に答えることができなかった。
І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
7 招かれた人々が上席を選ぶ様子に気づくと，彼らにたとえで話して，こう言った。
Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
8 「だれかから婚宴に招かれた時は，上席に着いてはいけない。あなたより身分の高い人も招かれているかも知れないからだ。
Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,
9 そうすると，あなた方双方を招いた人がやって来て，『この人のために場所を空けてください』とあなたに告げるだろう。その時，あなたは恥をかきながら最も低い場所に着くことになる。
і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
10 だが，あなた方が招かれた時は，行って，最も低い場所に着きなさい。そうすれば，あなたを招いた人がやって来た時，『友よ，もっと高い方へ移ってください』とあなたに告げるだろう。その時，共に食卓に着いているみんなの前で，あなたは誉れを受けるだろう。
Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
11 だれでも自分を高くする者は低くされ，自分を低くする者は高くされるのだ」 。
Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
12 彼は自分を招いた人にも言った，「あなたが昼食や夕食を設ける時は，自分の友人たちも，兄弟たちも，親族たちも，富んでいる隣人たちも呼んではいけない。そうでないと。彼らも逆にもてなして，あなたに返礼することになるかも知れない。
Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
13 だが，あなたが祝宴を催す時には，貧しい人たち，足の不自由な人たち，また盲人たちを招きなさい。
Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
14 そうすれば，彼らはあなたに報いる手段がないので，あなたは幸いだ。あなたは義人たちの復活において報いを受けることになるからだ」 。
то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.
15 これらのことを聞くと，彼と共に食卓に着いていた者たちの一人が彼に言った，「神の王国で祝宴にあずかる人は幸いです！」
Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
16 するとイエスは彼に言った，「ある人が盛大な晩さんを設けて，大勢の人々を招いた。
Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
17 晩さんの時刻に自分の召使いたちを遣わして，招いておいた者たちに言った，『おいでください。もうすっかり整いましたから』。
і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
18 彼らは皆，いっせいに言い訳をし始めた。 「最初の者は彼に言った，『畑を買いましたので，見に行かなければなりません。どうぞお許しください』。
І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
19 「別の者は言った，『五くびきの牛を買いましたので，試しに行かなければなりません。どうぞお許しください』。
А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.
20 「別の者は言った，『妻をめとりましたので，そのために参ることができません』。
А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
21 「召使いはやって来て，主人にこれらのことを告げた。すると家の主人は腹を立て，召使いに言った，『急いで町の通りや小道に出て行き，貧しい人たち，体の不自由な人たち，盲人たち，また足の不自由な人たちを連れて来なさい』。
І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
22 「召使いは言った，『ご主人様，おおせのとおりにしましたが，まだ場所が余っています』。
І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.
23 「主人は召使いに言った，『大通りや垣根に出て行き，無理にでも人々を入って来させて，わたしの家がいっぱいになるようにしなさい。
І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.
24 お前たちに告げるが，招かれていた者たちのうち，わたしの晩さんを味わう者はひとりもいないだろう』」 。
Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
25 さて，大群衆が彼と共に歩いていた。彼は振り向いて彼らに言った，
Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
26 「だれでもわたしのもとに来て，自分の父，母，妻，子供たち，兄弟たち，姉妹たち，そうだ，自分の命さえも憎まない者は，わたしの弟子になることはできない。
Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
27 だれでも自分の十字架を背負ってわたしの後に付いて来ない者は，わたしの弟子になることはできない。
І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
28 あなた方のうちのだれが，塔を建てたいと望みながら，まず座って費用を計算し，それを完成させるだけのものがあるかを確かめないだろうか。
Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
29 そうしないと，土台を据えただけで仕上げられなかった時，見ているすべての人が彼をあざけり始めて
щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
30 言うことだろう，『この人は建て始めたが，仕上げることができなかった』。
Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
31 あるいは，どんな王が，別の王と戦いを交えようとするときに，まず座って，二万人を率いて向かって来る者を，一万人で迎え撃つことができるかどうか，よく考えないだろうか。
Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
32 もしできないのであれば，一方の者がまだ遠くにいる間に使者を送り，和平の条件を尋ねるのだ。
Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
33 そのようなわけで，だれでもあなた方のうちで自分の持ち物すべてを捨てない者は，わたしの弟子になることはできない。
Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,
34 塩は良いものだ。だが塩の塩気が抜けて味がなくなったら，あなた方は何によって塩に味を付けるのか。
Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
35 それは土にもたい肥にも適さない。それは投げ出されるのだ。聞く耳のある者は聞きなさい」 。
Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.
