詩篇 89
1 われヱホバの憐憫をとこしへにうたはん われ口もてヱホバの眞實をよろづ代につげしらせん
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 われいふ あはれみは永遠にたてらる 汝はその眞實をかたく天にさだめたまはんと
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 われわが撰びたるものと契約をむすびわが僕ダビデにちかひたり
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 われなんぢの裔をとこしへに固うしなんぢの座位をたてて代々におよばしめん (セラ)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 ヱホバよもろもろの天はなんぢの奇しき事跡をほめん なんぢの眞實もまた潔きものの會にてほめらるべし
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 蒼天にてたれかヱホバに類ふものあらんや 神の子のなかに誰かヱホバのごとき者あらんや
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 神はきよきものの公會のなかにて畏むべきものなり その四周にあるすべての者にまさりて懼るべきものなり
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 萬軍の神ヱホバよヤハよ汝のごとく大能あるものは誰ぞや なんぢの眞實はなんぢをめぐりたり
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 なんぢ海のあるるををさめ その浪のたちあがらんときは之をしづめたまふなり
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 なんぢラハブを殺されしもののごとく撃碎きおのれの仇どもを力ある腕をもて打散したまへり
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 もろもろの天はなんぢのもの地もまた汝のものなり世界とその中にみつるものとはなんぢの基したまへるなり
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 北と南はなんぢ造りたまへり タボル、ヘルモンはなんぢの名によりて歓びよばふ
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 なんぢは大能のみうでをもちたまふ なんぢの手はつよく汝のみぎの手はたかし
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 義と公平はなんぢの寳座のもとゐなり あはれみと眞實とは聖顔のまへにあらはれゆく
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 よろこびの音をしる民はさいはひなり ヱホバよかれらはみかほの光のなかをあゆめり
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 かれらは名によりて終日よろこび 汝の義によりて高くあげられたり
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 かれらの力の榮光はなんぢなり 汝の惠によりてわれらの角はたかくあげられん
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 そはわれらの盾はヱホバに屬われらの王はイスラエルの聖者につけり
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 そのとき異象をもてなんぢの聖徒につげたまはく われ佑助をちからあるものに委ねたり わが民のなかより一人をえらびて高くあげたり
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 われわが僕ダビデをえて之にわが聖膏をそそげり
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 わが手はかれとともに堅くわが臂はかれを強くせん
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 仇かれをしへたぐることなし惡の子かれを苦しむることなからん
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 われかれの前にそのもろもろの敵をたふし彼をにくめるものを撃ん
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 されどわが眞實とわが憐憫とはダビデとともに居り わが名によりてその角はたかくあげられん
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 われ亦かれの手を海のうへにおき そのみぎの手を河のうへにおかん
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 ダビデ我にむかひて汝はわが父わが神わがすくひの岩なりとよばん
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 われまた彼をわが初子となし地の王たちのうち最もたかき者となさん
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 われとこしへに憐憫をかれがためにたもち 之とたてし契約はかはることなかるべし
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 われまたその裔をとこしへに存へ そのくらゐを天の日數のごとくながらへしめん
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 もしその子わが法をはなれ わが審判にしたがひて歩まず
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 わが律法をやぶりわが誡命をまもらずば
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 われ杖をもてかれらの愆をただし鞭をもてその邪曲をただすべし
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 されど彼よりわが憐憫をことごとくはとりさらず わが眞實をおとろへしむることなからん
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 われおのれの契約をやぶらず己のくちびるより出しことをかへじ
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 われ曩にわが聖をさして誓へり われダビデに虚偽をいはじ
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 その裔はとこしへにつづきその座位は日のごとく恒にわが前にあらん
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 また月のごとく永遠にたてられん空にある證人はまことなり (セラ)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 されどその受膏者をとほざけて棄たまへり なんぢ之をいきどほりたまへり
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 なんぢ己がしもべの契約をいみ 其かんむりをけがして地にまでおとし給へり
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 またその垣をことごとく倒し その保砦をあれすたれしめたまへり
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 その道をすぐるすべての者にかすめられ隣人にののしらる
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 なんぢかれが敵のみぎの手をたかく擧そのもろもろの仇をよろこばしめたまへり
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 なんぢかれの劍の刃をふりかへして戰闘にたつに堪へざらしめたまひき
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 またその光輝をけしその座位を地になげおとし
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 その年若き日をちぢめ恥をそのうへに覆たまへり (セラ)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 ヱホバよかくて幾何時をへたまふや自己をとこしへに隠したまふや忿怒は火のもゆるごとくなるべきか
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 ねがはくはわが時のいかに短かきかを思ひたまへ 汝いたづらにすべての人の子をつくりたまはんや
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 主よなんぢが眞實をもてダビデに誓ひたまへる昔日のあはれみはいづこにありや
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 主よねがはくはなんぢの僕のうくる謗をみこころにとめたまへ ヱホバよ汝のもろもろの仇はわれをそしりなんぢの受膏者のあしあとをそしれり 我もろもろの民のそしりをわが懐中にいだく
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 主よねがはくはなんぢの僕のうくる謗をみこころにとめたまへ ヱホバよ汝のもろもろの仇はわれをそしりなんぢの受膏者のあしあとをそしれり 我もろもろの民のそしりをわが懐中にいだく
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 ヱホバは永遠にほむべきかな アーメン アーメン
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
