詩篇 22
1 わが神わが神なんぞ我をすてたまふや 何なれば遠くはなれて我をすくはず わが歎きのこゑをきき給はざるか
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 ああわが神われ晝よばはれども汝こたへたまはず 夜よばはれどもわれ平安をえず
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 然はあれイスラエルの讃美のなかに住たまふものよ汝はきよし
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 われらの列祖はなんぢに依賴めり かれら依賴みたればこれを助けたまへり
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 かれら汝をよびて援をえ汝によりたのみて恥をおへることなかりき
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 然はあれどわれは蟲にして人にあらず 世にそしられ民にいやしめらる
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 すべてわれを見るものはわれをあざみわらひ 口唇をそらし首をふりていふ
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 かれはヱホバによりたのめりヱホバ助くべし ヱホバかれを悦びたまふが故にたすくべしと
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 されど汝はわれを胎内よりいだし給へるものなり わが母のふところにありしとき旣になんぢに依賴ましめたまへり
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 我うまれいでしより汝にゆだねられたり わが母われを生しときより汝はわが神なり
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 われに遠ざかりたまふなかれ 患難ちかづき又すくふものなければなり
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 おほくの牡牛われをめぐりバサンの力つよき牡牛われをかこめり
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 かれらは口をあけて我にむかひ物をかきさき吼うだく獅のごとし
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 われ水のごとくそそぎいだされ わがもろもろの骨ははづれ わが心は蝋のごとくなりて腹のうちに鎔たり
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 わが力はかわきて陶器のくだけのごとく わが舌は齶にひたつけり なんぢわれを死の塵にふさせたまへり
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 そは犬われをめぐり惡きものの群われをかこみてわが手およびわが足をさしつらぬけり
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 わが骨はことごとく數ふるばかりになりぬ 惡きものの目をとめて我をみる
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 かれらたがひにわが衣をわかち我がしたぎを鬮にす
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 ヱホバよ遠くはなれ居たまふなかれ わが力よねがはくは速きたりてわれを授けたまへ
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 わがたましひを劍より助けいだし わが生命を犬のたけきいきほひより脱れしめたまへ
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 われを獅の口また野牛のつのより救ひいだしたまへ なんぢ我にこたへたまへり
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 われなんぢの名をわが兄弟にのべつたへ なんぢを會のなかにて讃たたへん
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 ヱホバを懼るるものよヱホバをほめたたへよ ヤコブのもろもろの裔よヱホバをあがめよ イスラエルのもろもろのすゑよヱホバを畏め
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 ヱホバはなやむものの辛苦をかろしめ棄たまはず これに聖顔をおほふことなくしてその叫ぶときにききたまへばなり
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 大なる會のなかにてわが汝をほめたたふるは汝よりいづるなり わが誓ひしことはヱホバをおそるる者のまへにてことごとく償はん
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 謙遜者はくらひて飽ことをえ ヱホバをたづねもとむるものはヱホバをほめたたへん 願くはなんぢらの心とこしへに生んことを
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 地のはては皆おもひいだしてヱホバに歸りもろもろの國の族はみな前にふしをがむべし
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 國はヱホバのものなればなり ヱホバはもろもろの國人をすべをさめたまふ
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 地のこえたるものは皆くらひてヱホバををがみ塵にくだるものと己がたましひを存ふること能はざるものと皆そのみまへに拝跪かん
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 たみの裔のうちにヱホバにつかる者あらん 主のことは代々にかたりつたへらるべし
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 かれら來りて此はヱホバの行爲なりとてその義を後にうまるる民にのべつたへん
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
