< 詩篇 119 >
1 おのが道をなほくしてヱホバの律法をあゆむ者はさいはひなり
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 ヱホバのもろもろの證詞をまもり 心をつくしてヱホバを尋求むるものは福ひなり
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 かかる人は不義をおこなはずしてヱホバの道をあゆむなり
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 ヱホバよなんぢ訓諭をわれらに命じてねんごろに守らせたまふ
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 なんぢわが道をかたくたててその律法をまもらせたまはんことを
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 われ汝のもろもろの誡命にこころをとむるときは恥ることあらじ
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 われ汝のただしき審判をまなばば 直き心をもてなんぢに感謝せん
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 われは律法をまもらん われを棄はてたまふなかれ
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 わかき人はなにによりてかその道をきよめん 聖言にしたがひて愼むのほかぞなき
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 われ心をつくして汝をたづねもとめたり 願くはなんぢの誡命より迷ひいださしめ給ふなかれ
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 われ汝にむかひて罪ををかすまじき爲になんぢの言をわが心のうちに蔵へたり
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 讃べきかなヱホバよねがはくは律法をわれに敎へたまへ
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 われわが口唇をもてなんぢの口よりいでしもろもろの審判をのべつたへたり
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 我もろもろの財貨をよろこぶごとくに汝のあかしの道をよろこべり
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 われは律法をよろこび聖言をわするることなからん
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 ねがはくは汝のしもべを豊にあしらひて存へしめたまへ さらばわれ聖言をまもらん
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 なんぢわが眼をひらき なんぢの法のうちなる奇しきことを我にみせたまへ
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 われは世にある旅客なり 我になんぢの誡命をかくしたまふなかれ
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 斷るときなくなんぢの審判をしたふが故にわが霊魂はくだくるなり
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 汝はたかぶる者をせめたまへり なんぢの誡命よりまよひづる者はのろはる
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 我なんぢの證詞をまもりたり 我より謗とあなどりとを取去たまへ
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 又もろもろの侯は坐して相語りわれをそこなはんとせり 然はあれど汝のしもべは律法をふかく思へり
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 汝のもろもろの證詞はわれをよろこばせわれをさとす者なり
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 わが霊魂は塵につきぬ なんぢの言にしたがひて我をいかしたまへ
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 我わがふめる道をあらはししかば汝こたへを我になしたまへり なんぢの律法をわれに敎へたまへ
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 なんぢの訓諭のみちを我にわきまへしめたまへ われ汝のくすしき事跡をふかく思はん
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 わがたましひ痛めるによりてとけゆく ねがはくは聖言にしたがひて我にちからを予へたまへ
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 願くはいつはりの道をわれより遠ざけ なんぢの法をもて我をめぐみたまへ
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 われは眞實のみちをえらび 恒になんぢのもろもろの審判をわが前におけり
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 我なんぢの證詞をしたひて離れず ヱホバよねがはくは我をはづかしめ給ふなかれ
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 われ汝のいましめの道をはしらん その時なんぢわが心をひろく爲たまふべし
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 ヱホバよ願くはなんぢの律法のみちを我にをしへたまへ われ終にいたるまで之をまもらん
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 われに智慧をあたへ給へ さらば我なんぢの法をまもり心をつくして之にしたがはん
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 われに汝のいましめの道をふましめたまへ われその道をたのしめばなり
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 わが心をなんぢの證詞にかたぶかしめて 貪利にかたぶかしめ給ふなかれ
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 わが眼をほかにむけて虚しきことを見ざらしめ 我をなんぢの途にて活し給へ
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 ひたすらに汝をおそるる汝のしもべに 聖言をかたくしたまへ
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 わがおそるる謗をのぞきたまへ そはなんぢの審判はきはめて善し
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 我なんぢの訓諭をしたへり 願くはなんぢの義をもて我をいかしたまへ
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 ヱホバよ聖言にしたがひてなんぢの憐憫なんぢの拯救を我にのぞませたまへ
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 さらば我われを謗るものに答ふることをえん われ聖言によりたのめばなり
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 又わが口より眞理のことばをことごとく除き給ふなかれ われなんぢの審判をのぞみたればなり
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 われなんぢの訓諭をもとめたるにより障なくしてあゆまん
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 われまた王たちの前になんぢの證詞をかたりて恥ることあらじ
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 我わが愛するなんぢの誡命をもて己をたのしましめん
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 われ手をわがあいする汝のいましめに擧げ なんぢの律法をふかく思はん
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 ねがはくは汝のしもべに宣ひたる聖言をおもひいだしたまへ 汝われに之をのぞましめ給へり
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 なんぢの聖言はわれを活ししがゆゑに 今もなほわが艱難のときの安慰なり
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 高ぶる者おほいに我をあざわらへり されど我なんぢの法をはなれざりき
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 ヱホバよわれ汝がふるき往昔よりの審判をおもひいだして自から慰めたり
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 なんぢの法をすつる惡者のゆゑによりて 我はげしき怒をおこしたり
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 ヱホバよわれ夜間になんぢの名をおもひいだして なんぢの法をまもれり
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 われ汝のさとしを守りしによりてこの事をえたるなり
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 ヱホバはわがうくべき有なり われ汝のもろもろの言をまもらんといへり
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 われ心をつくして汝のめぐみを請求めたり ねがはくは聖言にしたがひて我をあはれみたまへ
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 我わがすべての途をおもひ 足をかへしてなんぢの證詞にむけたり
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 我なんぢの誡命をまもるに速けくしてたゆたはざりき
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 惡きものの繩われに纏ひたれども 我なんぢの法をわすれざりき
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 我なんぢのただしき審判のゆゑに 夜半におきてなんぢに感謝せん
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 われは汝をおそるる者 またなんぢの訓諭をまもるものの侶なり
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 ヱホバよ汝のあはれみは地にみちたり 願くはなんぢの律法をわれにをしへたまへ
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 ヱホバよなんぢ聖言にしたがひ惠をもてその僕をあしらひたまへり
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 われ汝のいましめを信ず ねがはくはわれに聡明と智識とををしへたまへ
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 われ苦しまざる前にはまよひいでぬ されど今はわれ聖言をまもる
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 なんぢは善にして善をおこなひたまふ ねがはくは汝のおきてを我にをしへたまへ
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 高ぶるもの虚偽をくはだてて我にさからへり われ心をつくしてなんぢの訓諭をまもらん
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 かれらの心はこえふとりて脂のごとし されど我はなんぢの法をたのしむ
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 困苦にあひたりしは我によきことなり 此によりて我なんぢの律法をまなびえたり
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 なんぢの口の法はわがためには千々のこがね白銀にもまされり
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 なんぢの手はわれを造りわれを形づくれり ねがはくは智慧をあたへて我になんぢの誡命をまなばしめたまへ
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 なんぢを畏るるものは我をみて喜ばん われ聖言によりて望をいたきたればなり
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 ヱホバよ我はなんぢの審判のただしく又なんぢが眞實をもて我をくるしめたまひしを知る
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 ねがはくは汝のしもべに宣ひたる聖言にしたがひて 汝の仁慈をわが安慰となしたまへ
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 なんぢの憐憫をわれに臨ませたまへ さらばわれ生ん なんぢの法はわが樂しめるところなり
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 高ぶるものに恥をかうぷらせたまへ かれらは虚偽をもて我をくつがへしたればなり されど我なんぢの訓諭をふかくおもはん
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 汝をおそるる者となんぢの證詞をしるものとを我にかへらしめたまへ
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 わがこころを全くして汝のおきてを守らしめたまへ さらばわれ恥をかうぶらじ
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 わが霊魂はなんぢの救をしたひてたえいるばかりなり 然どわれなほ聖言によりて望をいだく
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 なんぢ何のとき我をなぐさむるやといひつつ 我みことばを慕ふによりて眼おとろふ
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 我は煙のなかの革嚢のごとくなりぬれども 尚なんぢの律法をわすれず
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 汝のしもべの日は幾何ありや 汝いづれのとき我をせむるものに審判をおこなひたまふや
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 たかぶる者われを害はんとて阱をほれり かれらはなんぢの法にしたがはず
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 なんぢの誡命はみな眞實なり かれらは虚偽をもて我をせむ ねがはくは我をたすけたまへ
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 かれらは地にてほとんど我をほろぼせり されど我はなんぢの訓諭をすてざりき
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 願くはなんぢの仁慈にしたがひて我をいかしたまへ 然ばわれ御口よりいづる證詞をまもらん
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 なんぢの眞實はよろづ世におよぶ なんぢ地をかたく立たまへば地はつねにあり
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 これらのものはなんぢの命令にしたがひ 恒にありて今日にいたる 萬のものは皆なんぢの僕なればなり
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 なんぢの法わがたのしみとならざりしならば我はつひに患難のうちに滅びたるならん
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 われ恒になんぢの訓諭をわすれじ 汝これをもて我をいかしたまへばなり
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 我はなんぢの有なりねがはくは我をすくひたまへ われ汝のさとしを求めたり
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 惡きものは我をほろぼさんとして窺ひぬ われは唯なんぢのもろもろの證詞をおもはん
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 我もろもろの純全に限あるをみたり されど汝のいましめはいと廣し
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 われなんぢの法をいつくしむこといかばかりぞや われ終日これを深くおもふ
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 なんぢの誡命はつねに我とともにありて 我をわが仇にまさりて慧からしむ
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 我はなんぢの證詞をふかくおもふが故に わがすべての師にまさりて智慧おほし
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 我はなんぢの訓諭をまもるがゆゑに 老たる者にまさりて事をわきまふるなり
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 われ聖言をまもらんために わが足をとどめてもろもろのあしき途にゆかしめず
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 なんぢ我ををしへたまひしによりて 我なんぢの審判をはなれざりき
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 みことばの滋味はわが腭にあまきこといかばかりぞや 蜜のわが口に甘きにまされり
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 我なんぢの訓諭によりて智慧をえたり このゆゑに虚偽のすべての途をにくむ
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 なんぢの聖言はわがあしの燈火わが路のひかりなり
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 われなんぢのただしき審判をまもらんことをちかひ且かたくせり
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 われ甚いたく苦しめり ヱホバよねがはくは聖言にしたがひて我をいかしたまヘ
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 ヱホバよねがはくは誠意よりするわが口の献物をうけて なんぢの審判ををしへたまへ
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 わが霊魂はつねに危険ををかす されど我なんぢの法をわすれず
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 あしき者わがために羂をまうけたり されどわれ汝のさとしより迷ひいでざりき
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 われ汝のもろもろの證詞をとこしへにわが嗣業とせり これらの證詞はわが心をよろこばしむ
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 われ汝のおきてを終までとこしへに守らんとて之にこころを傾けたり
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 なんぢはわが匿るべき所わが盾なり われ聖言によりて望をいだく
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 惡きをなすものよ我をはなれされ われわが神のいましめを守らん
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 聖言にしたがひ我をささへて生存しめたまへ わが望につきて恥なからしめたまへ
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 われを支へたまへ さらばわれ安けかるべし われ恒になんぢの律法にこころをそそがん
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 すべて律法よりまよひいづるものを汝かろしめたまへり かれらの欺詐はむなしければなり
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 なんぢは地のすべての惡きものを渣滓のごとく除きさりたまふ この故にわれ汝のあかしを愛す
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 わが肉體なんぢを懼るるによりてふるふ 我はなんぢの審判をおそる
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 われは審判と公義とをおこなふ 我をすてて虐ぐるものに委ねたまふなかれ
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 汝のしもべの中保となりて福祉をえしめたまへ 高ぶるものの我をしへたぐるを容したまふなかれ
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 わが眼はなんぢの救となんぢのただしき聖言とをしたふによりておとろふ
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 ねがはくはなんぢの憐憫にしたがひてなんぢの僕をあしらひ 我になんぢの律法ををしへたまへ
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 我はなんぢの僕なり われに智慧をあたへてなんぢの證詞をしらしめたまへ
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 彼等はなんぢの法をすてたり 今はヱホバのはたらきたまふべき時なり
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 この故にわれ金よりもまじりなき金よりもまさりて汝のいましめを愛す
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 この故にもろもろのことに係るなんぢの一切のさとしを正しとおもふ 我すべてのいつはりの途をにくむ
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 汝のあかしは妙なり かかるが故にわが霊魂これをまもる
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 聖言うちひらくれば光をはなちて 愚かなるものをさとからしむ
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 我なんぢの誡命をしたふが故に わが口をひろくあけて喘ぎもとめたり
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 ねがはくは聖名を愛するものに恒になしたまふごとく身をかへして我をあはれみたまへ
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 聖言をもてわが歩履をととのへ もろもろの邪曲をわれに主たらしめたまふなかれ
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 われを人のしへたげより贖ひたまへ さらばわれ訓諭をまもらん
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 ねがはくは聖顔をなんぢの僕のうへにてらし 汝のおきてを我にをしへ給へ
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 人なんぢの法をまもらざるによりて わが眼のなみだ河のごとくに流る
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 ヱホバよなんぢは義しくなんぢの審判はなほし
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 汝ただしきと此上なき眞實とをもて その證詞を命じ給へり
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 わが敵なんぢの聖言をわすれたるをもて わが熱心われをほろぼせり
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 なんぢの聖言はいときよし 此故になんぢの僕はこれを愛す
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 われは微なるものにて人にあなどらるれども汝のさとしを忘れず
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 なんぢの義はとこしへの義なり汝ののりは眞理なり
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 われ患難と憂とにかかれども 汝のいましめはわが喜樂なり
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 なんぢの證詞はとこしへに義し ねがはくはわれに智慧をたまへ 我ながらふることを得ん
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 われ心をつくしてよばはれり ヱホバよ我にこたへたまへ 我なんぢの律法をまもらん
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 われ汝をよばはれり ねがはくはわれを救ひ給へ 我なんぢの證詞をまもらん
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 われ詰朝おきいでて呼はれり われ聖言によりて望をいだけり
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 夜の更のきたらぬに先だち わが眼はさめて汝のみことばを深くおもふ
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 ねがはくはなんぢの仁慈にしたがひてわが聲をききたまへ ヱホバよなんぢの審判にしたがひて我をいかしたまへ
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 惡をおひもとむるものは我にちかづけり 彼等はなんぢの法にとほくはなる
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 ヱホバよ汝はわれに近くましませり なんぢのすべての誡命はまことなり
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 われ早くよりなんぢの證詞によりて汝がこれを永遠にたてたまへることを知れり
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 ねがはくはわが患難をみて我をすくひたまへ 我なんぢの法をわすれざればなり
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 ねがはくはわが訟をあげつらひて我をあがなひ 聖言にしたがひて我をいかしたまへ
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 すくひは惡きものより遠くはなる かれらはなんぢの律法をもとめざればなり
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 ヱホバよなんぢの憐憫はおほいなり 願くはなんぢの審判にしたがひて我をいかしたまへ
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 我をせむる者われに敵するものおほし 我なんぢの證詞をはなるることなかりき
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 虚偽をおこなふもの汝のみことばを守らざるにより 我かれらを見てうれへたり
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 ねがはくはわが汝のさとしを愛すること幾何なるをかへりみたまへ ヱホバよなんぢの仁慈にしたがひて我をいかしたまへ
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 なんぢのみことばの總計はまことなり 汝のただしき審判はとこしへにいたるまで皆たゆることなし
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 もろもろの侯はゆゑなくして我をせむ 然どわが心はただ汝のみことばを畏る
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 われ人のおほいなる掠物をえたるごとくに 汝のみことばをよろこぶ
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 われ虚偽をにくみ之をいみきらへども 汝ののりを愛す
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 われ汝のただしき審判のゆゑをもて 一日に七次なんぢを讃稱ふ
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 なんぢの法をあいするものには大なる平安あり かれらには躓礙をあたふる者なし
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 ヱホバよ我なんぢの救をのぞみ汝のいましめをおこなへり
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 わが霊魂はなんぢの證詞をまもれり 我はいたく之をあいす
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 われなんぢの訓諭となんぢの證詞とをまもりぬ わがすべての道はみまへにあればなり
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 ヱホバよ願くはわがよぶ聲をみまへにちかづけ 聖言にしたがひて我にちゑをあたへたまへ
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 わが願をみまへにいたらせ 聖言にしたがひて我をたすけたまへ
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 わがくちびるは讃美をいだすべし 汝われに律法ををしへ給へばなり
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 わが舌はみことばを謳ふべし なんぢの一切のいましめは義なればなり
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 なんぢの手をつねにわが助となしたまへ われなんぢの訓諭をえらび用ゐたればなり
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 ヱホバよ我なんぢの救をしたへり なんぢの法はわがたのしみなり
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 願くはわが霊魂をながらへしめたまへ さらば汝をほめたたへん 汝のさばきの我をたすけんことを
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 われは亡はれたる羊のごとく迷ひいでぬ なんぢの僕をたづねたまへ われ汝のいましめを忘れざればなり
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!