詩篇 108

1 神よわが心はさだまれり われ謳ひまつらん 稱まつらん わが榮をもてたたへまつらん

Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!

2 筝よ琴よさむべし われ黎明をよびさまさん

Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!

3 ヱホバよ我もろもろの民のなかにてなんぢに感謝し もろもろの國のなかにてなんぢをほめうたはん

Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,

4 そは汝のあはれみは大にして天のうへにあがり なんぢの眞實は雲にまでおよぶ

бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!

5 神よねがはくはみづからを天よりもたかくし榮光を全地のうへに擧たまへ

Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!

6 ねがはくは右の手をもて救をほどこし われらに答をなして愛しみたまふものに助をえしめたまへ

Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!

7 神はその聖をもていひたまへり われ甚くよろこばん我シケムをわかちスコテの谷をはからん

У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.

8 ギレアデはわがものマナセはわが有なりエフライムも亦わが首のまもりなりユダはわが杖

Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.

9 モアブはわが足盥なりエドムにはわが履をなげんペリシテよわが故によりて聲をあげよと

Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“

10 誰かわれを堅固なる邑にすすましめんや 誰かわれをみちびきてエドムにゆきしや

Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?

11 神よなんぢはわれらを棄たまひしにあらずや 神よなんぢはわれらの軍とともに出ゆきたまはず

Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?

12 ねがはくは助をわれにあたへて敵にむかはしめたまへ 人のたすけは空しければなり

Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

13 われらは神によりて勇しくはたらかん われらの敵をふみたまふものは神なればなり

Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!