箴言 知恵の泉 17
1 睦じうして一塊の乾けるパンあるは あらそひありて宰れる畜の盈たる家に愈る
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 かしこき僕は恥をきたらする子ををさめ 且その子の兄弟の中にありて產業を分ち取る
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 銀を試むる者は坩堝 金を試むる者は鑢 人の心を試むる者はヱホバなり
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 惡を行ふものは虚偽のくちびるにきき 虚偽をいふ者はあしき舌に耳を傾ぶく
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 貧人を嘲るものはその造主をあなどるなり 人の災禍を喜ぶものは罪をまぬかれず
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 孫は老人の冠弁なり 父は子の榮なり
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 勝れたる事をいふは愚なる人に適はず 况て虚偽をいふ口唇は君たる者に適はんや
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 贈物はこれを受る者の目には貴き珠のごとし その向ふところにて凡て幸福を買ふ
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 愛を追求むる者は人の過失をおほふ 人の事を言ひふるる者は朋友をあひ離れしむ
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 一句の誡命の智人に徹るは百囘扑つことの愚なる人に徹るよりも深し
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 叛きもとる者はただ惡きことのみをもとむ 比故に彼にむかひて殘忍なる使者遣はさる
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 愚なる者の愚妄をなすにあはんよりは寧ろ子をとられたる牝熊にあへ
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 惡をもて善に報ゆる者は惡その家を離れじ
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 爭端の起源は堤より水をもらすに似たり この故にあらそひの起らざる先にこれを止むべし
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 惡者を義とし義者を惡しとするこの二の者はヱホバに憎まる
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 愚なる者はすでに心なし何ぞ智慧をかはんとて手にその價の金をもつや
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 朋友はいづれの時にも愛す 兄弟は危難の時のために生る
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 智慧なき人は手を拍てその友の前にて保證をなす
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 爭端をこのむ者は罪を好み その門を高くする者は敗壞を求む
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 邪曲なる心ある者はさいはひを得ず その舌をみだりにする者はわざはひに陷る
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 愚なる者を產むものは自己の憂を生じ 愚なる者の父は喜樂を得ず
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 心のたのしみは良薬なり 霊魂のうれひは骨を枯す
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 惡者は人の懐より賄賂をうけて審判の道をまぐ
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 智慧は哲者の面のまへにあり されど愚なる者は目を地の極にそそぐ
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 愚なる子は其父の憂となり 亦これを生る母の煩勞となる
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 義者を罰するは善らず 貴き者をその義きがために扑は善らず
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 言を寡くする者は知識あり 心の靜なる者は哲人なり
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 愚なる者も默するときは智慧ある者と思はれ その口唇を閉るときは哲者とおもはるべし
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
