箴言 知恵の泉 1
1 ダビデの子イスラエルの王ソロモンの箴言
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 こは人に智慧と訓誨とをしらしめ哲言を暁らせ
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 さとき訓と公義と公平と正直とをえしめ
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 拙者にさとりを與へ少者に知識と謹愼とを得させん爲なり
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 智慧ある者は之を聞て學にすすみ 哲者は智略をうべし
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 人これによりて箴言と譬喩と智慧ある者の言とその隠語とを悟らん
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 ヱホバを畏るるは知識の本なり 愚なる者は智慧と訓誨とを軽んず
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 我が子よ汝の父の敎をきけ 汝の母の法を棄ることなかれ
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 これ汝の首の美しき冠となり 汝の項の妝飾とならん
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 わが子よ惡者なんぢ誘ふとも從ふことなかれ
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 彼等なんぢにむかひて請ふ われらと偕にきたれ 我儕まちぶせして人の血を流し 無辜ものを故なきに伏てねらひ
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 われら各樣のたふとき財貨をえ 奪ひ取たる物をもて我儕の家に盈さん
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 汝われらと偕に籤をひけ 我儕とともに一の金嚢を持べしと云とも
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 我が子よ彼等とともに途を歩むことなかれ 汝の足を禁めてその路にゆくこと勿れ
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 そは彼らの足は惡に趨り 血を流さんとて急げばなり
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 (すべて鳥の目の前にて羅を張は徒勞なり)
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 彼等はおのれの血のために埋伏し おのれの命をふしてねらふ
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 凡て利を貧る者の途はかくの如し 是その持主をして生命をうしなはしむるなり
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 智慧外に呼はり衢に其聲をあげ
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 熱閙しき所にさけび 城市の門の口邑の中にその言をのべていふ
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 なんぢら拙者のつたなきを愛し 嘲笑者のあざけりを樂しみ 愚なる者の知識を惡むは幾時までぞや
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 わが督斥にしたがひて心を改めよ 視よわれ我が霊を汝らにそそぎ 我が言をなんぢらに示さん
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 われ呼たれども汝らこたへず 手を伸たれども顧る者なく
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 かへつて我がすべての勸告をすて我が督斥を受ざりしに由り
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 われ汝らが禍災にあふとき之を笑ひ 汝らの恐懼きたらんとき嘲るべし
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 これは汝らのおそれ颶風の如くきたり 汝らのほろび颺風の如くきたり 艱難とかなしみと汝らにきたらん時なり
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 そのとき彼等われを呼ばん 然れどわれ應へじ 只管に我を求めん されど我に遇じ
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 かれら知識を憎み又ヱホバを畏るることを悦ばず
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 わが勸に從はず凡て我督斥をいやしめたるによりて
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 己の途の果を食ひおのれの策略に飽べし
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 拙者の違逆はおのれを殺し 愚なる者の幸福はおのれを滅さん
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 されど我に聞ものは平穩に住ひかつ禍害にあふ恐怖なくして安然ならん
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
