ヨブ 記 5
1 請ふなんぢ龥びて看よ 誰か汝に應ふる者ありや 聖者の中にて誰に汝むかはんとするや
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 夫愚なる者は憤恨のために身を殺し 癡き者は嫉媢のために己を死しむ
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 我みづから愚なる者のその根を張るを見たりしがすみやかにその家を詛へり
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 その子等は助援を獲ることなく 門にて惱まさる 之を救ふ者なし
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 その穡とれる物は饑たる人これを食ひ 荊棘の籬の中にありてもなほ之を奪ひいだし 羂をその所有物にむかひて口を張る
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 災禍は塵より起らず 艱難は土より出ず
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 人の生れて艱難をうくるは火の子の上に飛がごとし
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 もし我ならんには我は必らず神に告求め 我事を神に任せん
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 神は大にして測りがたき事を行ひたまふ 其不思議なる事を爲たまふこと數しれず
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 雨を地の上に降し 水を野に遣り
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 卑き者を高く擧げ 憂ふる者を引興して幸福ならしめたまふ
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 神は狡しき者の謀計を敗り 之をして何事をもその手に成就ること能はざらしめ
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 慧き者をその自分の詭計によりて執へ 邪なる者の謀計をして敗れしむ
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 彼らは晝も暗黑に遇ひ 卓午にも夜の如くに摸り惑はん
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 神は惱める者を救ひてかれらが口の劍を免かれしめ 強き者の手を免かれしめたまふ
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 是をもて弱き者望あり 惡き者口を閉づ
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 神の懲したまふ人は幸福なり 然ば汝全能者の儆責を輕んずる勿れ
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 神は傷け又裹み 撃ていため又その手をもて善醫したまふ
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 彼はなんぢを六の艱難の中にて救ひたまふ 七の中にても災禍なんぢにのぞまじ
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 饑饉の時にはなんぢを救ひて死を免れしめ 戰爭の時には劍の手を免れしめたまふ
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 汝は舌にて鞭たるる時にも隱るることを得 壞滅の來る時にも懼るること有じ
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 汝は壞滅と饑饉を笑ひ地の獸をも懼るること無るべし
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 田野の石なんぢと相結び野の獸なんぢと和がん
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 汝はおのが幕屋の安然なるを知ん 汝の住處を見まはるに缺たる者なからん
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 汝また汝の子等の多くなり 汝の裔の地の草の如くになるを知ん
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 汝は遐齡におよびて墓にいらん 宛然麥束を時にいたりて運びあぐるごとくなるべし
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 視よ我らが尋ね明めし所かくのごとし 汝これを聽て自ら知れよ
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
