< ヨブ 記 15 >
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 智者あに虚しき知識をもて答へんや豈東風をその腹に充さんや
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 まことに汝は神を畏るる事を棄て その前に祷ることを止む
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 なんぢの罪なんぢの口を敎ふ 汝はみづから擇びて狡猾人の舌を用ふ
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 なんぢの口みづから汝の罪を定む 我には非ず汝の唇なんぢの惡きを證す
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 汝あに最初に世に生れたる人ならんや 山よりも前に出來しならんや
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 神の御謀議を聞しならんや 智慧を獨にて藏めをらんや
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 なんぢが知る所は我らも知ざらんや 汝が曉るところは我らの心にも在ざらんや
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 我らの中には白髮の人および老たる人ありて汝の父よりも年高し
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 神の慰藉および夫の柔かき言詞を汝小しとするや
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 なんぢ何ぞかく心狂ふや 何ぞかく目をしばたたくや
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 なんぢ是のごとく神に對ひて氣をいらだて 斯る言詞をなんぢの口よりいだすは如何ぞや
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 人は如何なる者ぞ 如何してか潔からん 婦の產し者は如何なる者ぞ 如何してか義からん
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 それ神はその聖者にすら信を置たまはず 諸の天もその目の前には潔からざるなり
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 况んや罪を取ること水を飮がごとくする憎むべき穢れたる人をや
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 我なんぢに語る所あらん 聽よ 我見たる所を述ん
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 是すなはち智者等が父祖より受て隱すところ無く傳へ來し者なり
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 彼らに而已この地は授けられて外國人は彼等の中に往來せしこと無りき
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 惡き人はその生る日の間つねに悶へ苦しむ 強暴人の年は數へて定めおかる
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 その耳には常に懼怖しき音きこえ平安の時にも滅ぼす者これに臨む
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 彼は幽暗を出得るとは信ぜず 目ざされて劒に付さる
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 彼食物は何處にありやと言つつ尋ねありき 黑暗日の備へられて己の側にあるを知る
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 患難と苦痛とはかれを懼れしめ 戰鬪の準備をなせる王のごとくして彼に打勝ん
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 荒されたる邑々に住居を設けて人の住べからざる家 石堆となるべき所に居る
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 是故に彼は富ず その貨物は永く保たず その所有物は地に蔓延ず
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 また自己は黑暗を出づるに至らず 火燄その枝葉を枯さん 而してその身は神の口の氣吹によりて亡ゆかん
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 彼は虚妄を恃みて自ら欺くべからず 其報は虚妄なるべければなり
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 彼の日の來らざる先に其事成べし 彼の枝は緑ならじ
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 彼は葡萄の樹のその熟せざる果を振落すがごとく 橄欖の樹のその花を落すがごとくなるべし
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 邪曲なる者の宗族は零落れ 賄賂の家は火に焚ん
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 彼等は惡念を孕み 虚妄を生み その胎にて詭計を調ふ
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.