Romani 3
1 Qual è dunque il vantaggio del Giudeo? O qual è la utilità della circoncisione?
Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
2 Grande per ogni maniera; prima di tutto, perché a loro furono affidati gli oracoli di Dio.
Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
3 Poiché che vuol dire se alcuni sono stati increduli? Annullerà la loro incredulità la fedeltà di Dio?
Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4 Così non sia; anzi, sia Dio riconosciuto verace, ma ogni uomo bugiardo, siccome è scritto: Affinché tu sia riconosciuto giusto nelle tue parole, e resti vincitore quando sei giudicato.
Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
5 Ma se la nostra ingiustizia fa risaltare la giustizia di Dio, che diremo noi? Iddio è egli ingiusto quando dà corso alla sua ira? (Io parlo umanamente).
А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
6 Così non sia; perché, altrimenti, come giudicherà egli il mondo?
Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7 Ma se per la mia menzogna la verità di Dio è abbondata a sua gloria, perché son io ancora giudicato come peccatore?
Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8 E perché (secondo la calunnia che ci è lanciata e la massima che taluni ci attribuiscono), perché non “facciamo il male affinché ne venga il bene?” La condanna di quei tali è giusta.
І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“Справедливий о́суд на таких!
9 Che dunque? Abbiam noi qualche superiorità? Affatto; perché abbiamo dianzi provato che tutti, Giudei e Greci, sono sotto il peccato,
То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
10 siccome è scritto: Non v’è alcun giusto, neppur uno.
як написано: „Нема праведного ані о́дного;
11 Non v’è alcuno che abbia intendimento, non v’è alcuno che ricerchi Dio.
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
12 Tutti si sono sviati, tutti quanti son divenuti inutili. Non v’è alcuno che pratichi la bontà, no, neppur uno.
усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
13 La loro gola è un sepolcro aperto; con le loro lingue hanno usato frode; v’è un veleno di aspidi sotto le loro labbra.
Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
14 La loro bocca è piena di maledizione e d’amarezza.
уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
15 I loro piedi son veloci a spargere il sangue.
Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16 Sulle lor vie è rovina e calamità,
руїна та злидні на їхніх дорогах,
17 e non hanno conosciuto la via della pace.
а дороги миру вони не пізнали!
18 Non c’è timor di Dio dinanzi agli occhi loro.
Нема страху Божого перед очима їхніми“.
19 Or noi sappiamo che tutto quel che la legge dice, lo dice a quelli che son sotto la legge, affinché ogni bocca sia turata, e tutto il mondo sia sottoposto al giudizio di Dio;
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
20 poiché per le opere della legge nessuno sarà giustificato al suo cospetto; giacché mediante la legge è data la conoscenza del peccato.
Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
21 Ora, però, indipendentemente dalla legge, è stata manifestata una giustizia di Dio, attestata dalla legge e dai profeti:
А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.
22 vale a dire la giustizia di Dio mediante la fede in Gesù Cristo, per tutti i credenti; poiché non v’è distinzione;
А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23 difatti, tutti hanno peccato e son privi della gloria di Dio,
бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24 e son giustificati gratuitamente per la sua grazia, mediante la redenzione che è in Cristo Gesù,
але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
25 il quale Iddio ha prestabilito come propiziazione mediante la fede nel sangue d’esso, per dimostrare la sua giustizia, avendo Egli usato tolleranza verso i peccati commessi in passato, al tempo della sua divina pazienza;
що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
26 per dimostrare, dico, la sua giustizia nel tempo presente; ond’Egli sia giusto e giustificante colui che ha fede in Gesù.
за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
27 Dov’è dunque il vanto? Esso è escluso. Per quale legge? Delle opere? No, ma per la legge della fede;
Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
28 poiché noi riteniamo che l’uomo è giustificato mediante la fede, senza le opere della legge.
Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
29 Iddio è Egli forse soltanto l’Iddio de’ Giudei? Non è Egli anche l’Iddio de’ Gentili? Certo lo è anche de’ Gentili,
Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
30 poiché v’è un Dio solo, il quale giustificherà il circonciso per fede, e l’incirconciso parimente mediante la fede.
бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
31 Annulliamo noi dunque la legge mediante la fede? Così non sia; anzi, stabiliamo la legge.
Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
