Salmi 131

1 Canto dei pellegrinaggi. Di Davide. O Eterno, il mio cuore non è gonfio li superbia, e i miei occhi non sono alteri; non attendo a cose troppo grandi e troppo alte per me.

Пісня сходження Давидова. Господи, не гордилося серце моє, і не підносилися очі мої, не втручався я у великі й недосяжні для мене дива.

2 In verità ho calmata e quietata l’anima mia, com’è quieto il bimbo divezzato sul seno di sua madre. Quale è il bimbo divezzato, tale è in me l’anima mia.

Хіба не втихомирював і не заспокоював я душі своєї, немов немовля, від грудей матері відлучене? Як відлучене від грудей немовля – душа моя в мені.

3 O Israele, spera nell’Eterno, da ora in perpetuo.

Нехай Ізраїль сподівається на Господа віднині й повіки!