Salmi 109

1 Per il Capo de’ musici. Salmo di Davide. O Dio della mia lode, non tacere,

Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,

2 perché la bocca dell’empio e la bocca di frode si sono aperte contro di me; hanno parlato contro di me con lingua bugiarda.

адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.

3 M’hanno assediato con parole d’odio, e m’hanno fatto guerra senza cagione.

Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.

4 Invece dell’amore che porto loro, mi sono avversari, ed io non faccio che pregare.

За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.

5 Essi m’hanno reso male per bene, e odio per il mio amore.

Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.

6 Costituisci un empio su di lui, si tenga alla sua destra un avversario.

Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.

7 Quando sarà giudicato, esca condannato, e la sua preghiera gli sia imputata come peccato.

Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.

8 Siano i suoi giorni pochi: un altro prenda il suo ufficio.

Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.

9 Siano i suoi figliuoli orfani e la sua moglie vedova.

Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.

10 I suoi figliuoli vadan vagando e accattino, e cerchino il pane lungi dalle loro case in rovina.

Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].

11 Getti l’usuraio le sue reti su tutto ciò ch’egli ha, e gli stranieri faccian lor preda delle sue fatiche.

Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.

12 Nessuno estenda a lui la sua benignità, e non vi sia chi abbia pietà de’ suoi orfani.

Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.

13 La sua progenie sia distrutta; nella seconda generazione sia cancellato il loro nome!

Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.

14 L’iniquità dei suoi padri sia ricordata dall’Eterno, e il peccato di sua madre non sia cancellato.

Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.

15 Sian quei peccati del continuo davanti all’Eterno, e faccia egli sparire dalla terra la di lui memoria,

Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його

16 perch’egli non si è ricordato d’usar benignità, ma ha perseguitato il misero, il povero, il tribolato di cuore per ucciderlo.

за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.

17 Egli ha amato la maledizione, e questa gli è venuta addosso; non si è compiaciuto nella benedizione, ed essa si tien lungi da lui.

Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.

18 S’è vestito di maledizione come della sua veste, ed essa è penetrata come acqua, dentro di lui, e come olio, nelle sue ossa.

Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.

19 Siagli essa come un vestito di cui si cuopra, come una cintura di cui sia sempre cinto!

Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.

20 Tal sia, da parte dell’Eterno, la ricompensa dei miei avversari, e di quelli che proferiscono del male contro l’anima mia.

Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.

21 Ma tu, o Eterno, o Signore, opera in mio favore, per amor del tuo nome; poiché la tua misericordia è buona, liberami,

Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.

22 perché io son misero e povero, e il mio cuore è piagato dentro di me.

Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.

23 Io me ne vo come l’ombra quando s’allunga, sono cacciato via come la locusta.

Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.

24 Le mie ginocchia vacillano per i miei digiuni, e la mia carne deperisce e dimagra.

Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.

25 Son diventato un obbrobrio per loro; quando mi vedono, scuotono il capo.

Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.

26 Aiutami, o Eterno, mio Dio, salvami secondo la tua benignità,

Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.

27 e sappiano essi che questo è opera della tua mano, che sei tu, o Eterno, che l’hai fatto.

Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.

28 Essi malediranno, ma tu benedirai; s’innalzeranno e resteran confusi, ma il tuo servitore si rallegrerà.

Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.

29 I miei avversari saranno vestiti di vituperio e avvolti nella loro vergogna come in un mantello!

Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.

30 Io celebrerò altamente l’Eterno con la mia bocca, lo loderò in mezzo alla moltitudine;

Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.

31 poiché egli sta alla destra del povero per salvarlo da quelli che lo condannano a morte.

Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.