Salmi 105
1 Celebrate l’Eterno, invocate il suo nome; fate conoscere le sue gesta fra popoli.
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Cantategli, salmeggiategli, meditate su tutte le sue maraviglie.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Gloriatevi nel santo suo nome; si rallegri il cuore di quelli che cercano l’Eterno!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Cercate l’Eterno e la sua forza, cercate del continuo la sua faccia!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Ricordatevi delle maraviglie ch’egli ha fatte, de’ suoi miracoli e dei giudizi della sua bocca,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 o voi, progenie d’Abrahamo, suo servitore, figliuoli di Giacobbe, suoi eletti!
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Egli, l’Eterno, è l’Iddio nostro; i suoi giudizi s’esercitano su tutta la terra.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Egli si ricorda in perpetuo del suo patto, della parola da lui data per mille generazioni,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 del patto che fece con Abrahamo, del giuramento che fece ad Isacco,
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 e che confermò a Giacobbe come uno statuto, ad Israele come un patto eterno,
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 dicendo: Io ti darò il paese di Canaan per vostra parte di eredità.
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Non erano allora che poca gente, pochissimi e stranieri nel paese,
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 e andavano da una nazione all’altra, da un regno a un altro popolo.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Egli non permise che alcuno li opprimesse; anzi, castigò dei re per amor loro
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 dicendo: Non toccate i miei unti, e non fate alcun male ai miei profeti.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Poi chiamò la fame sul paese, e fece mancar del tutto il sostegno del pane.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Mandò dinanzi a loro un uomo. Giuseppe fu venduto come schiavo.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 I suoi piedi furon serrati nei ceppi, ei fu messo in catene di ferro,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 fino al tempo che avvenne quello che avea detto, e la parola dell’Eterno, nella prova, gli rese giustizia.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Il re mandò a farlo sciogliere, il dominatore di popoli lo mise in libertà;
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 lo costituì signore della sua casa e governatore di tutti i suoi beni
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 per incatenare i principi a suo talento, e insegnare ai suoi anziani la sapienza.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Allora Israele venne in Egitto, e Giacobbe soggiornò nel paese di Cham.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Iddio fece moltiplicar grandemente il suo popolo, e lo rese più potente dei suoi avversari.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Poi voltò il cuor loro perché odiassero il suo popolo, e macchinassero frodi contro i suoi servitori.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Egli mandò Mosè, suo servitore, e Aaronne, che aveva eletto.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Essi compiron fra loro i miracoli da lui ordinati, fecero dei prodigi nella terra di Cham.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Mandò le tenebre e fece oscurar l’aria, eppure non osservarono le sue parole.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Cangiò le acque loro in sangue, e fece morire i loro pesci.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 La loro terra brulicò di rane, fin nelle camere dei loro re.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Egli parlò, e vennero mosche velenose e zanzare in tutto il loro territorio.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Dette loro grandine invece di pioggia, fiamme di fuoco sul loro paese.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 Percosse le loro vigne e i loro fichi e fracassò gli alberi del loro territorio.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Egli parlò e vennero le locuste e i bruchi senza numero,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 che divorarono tutta l’erba nel loro paese e mangiarono il frutto della loro terra.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Poi percosse tutti i primogeniti nel loro paese, le primizie d’ogni loro forza.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 E fece uscire gli Israeliti con argento ed oro, e non vi fu alcuno, fra le sue tribù, che fosse fiacco.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 L’Egitto si rallegrò della loro partenza, poiché la paura d’essi era caduta su loro.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Egli distese una nuvola per ripararli, e accese un fuoco per rischiararli di notte.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 A loro richiesta fece venire delle quaglie, e li saziò col pane del cielo.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Egli aprì la roccia e ne scaturirono acque; esse corsero per luoghi aridi, come un fiume.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Poiché egli si ricordò della sua parola santa e d’Abrahamo, suo servitore;
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 e trasse fuori il suo popolo con allegrezza, e i suoi eletti con giubilo.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 E dette loro i paesi delle nazioni, ed essi presero possesso della fatica dei popoli,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 perché osservassero i suoi statuti e ubbidissero alle sue leggi. Alleluia.
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
