Salmi 69

1 [Salmo] di Davide, [dato] al Capo de' Musici, sopra Sosannim SALVAMI, o Dio; Perciocchè le acque son pervenute infino all'anima.

Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

2 Io sono affondato in un profondo pantano, Ove non [vi è luogo] da fermare [il piè]; Io son giunto alle profondità dell'acqua, e la corrente m'inonda.

Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

3 Io sono stanco di gridare, io ho la gola asciutta; Gli occhi mi son venuti meno, aspettando l'Iddio mio.

Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.

4 Quelli che mi odiano senza cagione Sono in maggior numero che i capelli del mio capo; Quelli che mi disertano, [e] che mi sono nemici a torto, si fortificano; Ecco là, io ho renduto ciò che non aveva rapito.

Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

5 O Dio, tu conosci la mia follia; E le mie colpe non ti sono occulte.

Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

6 O Signore, Dio degli eserciti, Quelli che sperano in te non sieno confusi per cagion di me; Quelli che ti cercano non sieno svergognati per me, O Dio d'Israele.

Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

7 Perciocchè per l'amor di te io soffro vituperio; Vergogna mi ha coperta la faccia.

Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

8 Io son divenuto strano a' miei fratelli, E forestiere a' figliuoli di mia madre.

Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

9 Perciocchè lo zelo della tua Casa mi ha roso; E i vituperii di quelli che ti fanno vituperio mi caggiono addosso.

бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

10 Io ho pianto, [affliggendo] l'anima mia col digiuno; Ma [ciò] mi è tornato in grande obbrobrio.

Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

11 Ancora ho fatto d'un sacco il mio vestimento; Ma son loro stato in proverbio.

Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].

12 Quelli che seggono nella porta ragionano di me; E le canzoni de' bevitori di cervogia [ne] parlano.

Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

13 Ma quant'è a me, o Signore, la mia orazione [s'indirizza] a te; [Egli vi è] un tempo di benevolenza; O Dio, per la grandezza della tua benignità, E per la verità della tua salute, rispondimi.

А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.

14 Tirami fuor del pantano, che io non vi affondi, [E] che io sia riscosso da quelli che mi hanno in odio, Dalle profondità delle acque;

Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

15 Che la corrente delle acque non m'inondi, E che il gorgo non mi tranghiotta, E che il pozzo non turi sopra me la sua bocca.

Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

16 Rispondimi, o Signore; perciocchè la tua benignità [è] buona; Secondo la grandezza delle tue compassioni riguarda verso me.

Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

17 E non nascondere il tuo volto dal tuo servo; Perciocchè io son distretto; affrettati, rispondimi.

Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

18 Accostati all'anima mia, riscattala; Riscuotimi, per cagion de' miei nemici.

Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

19 Tu conosci il vituperio, l'onta, e la vergogna che mi è fatta; Tutti i miei nemici [son] davanti a te.

Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

20 Il vituperio mi ha rotto il cuore, e io son tutto dolente; Ed ho aspettato che alcuno si condolesse meco, ma non [vi è stato] alcuno; Ed [ho aspettati] de' consolatori, ma non [ne] ho trovati.

Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

21 Hanno, oltre a ciò, messo del veleno nella mia vivanda; E, nella mia sete, mi hanno dato a bere dell'aceto.

Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

22 Sia la lor mensa un laccio [teso] davanti a loro; E le lor prosperità [sieno loro] una trappola.

Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

23 Gli occhi loro sieno oscurati, sì che non possano vedere; E fa' loro del continuo vacillare i lombi.

Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

24 Spandi l'ira tua sopra loro, E colgali l'ardor del tuo cruccio.

Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

25 Sieno desolati i lor palazzi; Ne' lor tabernacoli non vi sia alcuno abitatore.

Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

26 Perciocchè hanno perseguitato colui che tu hai percosso, E fatte le lor favole del dolore di coloro che tu hai feriti.

Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

27 Aggiugni loro iniquità sopra iniquità; E non abbiano giammai entrata alla tua giustizia.

Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

28 Sieno cancellati dal libro della vita; E non sieno scritti co' giusti.

Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

29 Ora, quant'è a me, io [sono] afflitto e addolorato; La tua salute, o Dio, mi levi ad alto.

Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

30 Io loderò il Nome di Dio con cantici, E lo magnificherò con lode.

Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

31 E [ciò] sarà più accettevole al Signore, che bue, [Che] giovenco con corna ed unghie.

Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

32 I mansueti, vedendo [ciò], si rallegreranno; Ed il cuor vostro viverà, [o voi] che cercate Iddio.

Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

33 Perciocchè il Signore esaudisce i bisognosi, E non isprezza i suoi prigioni.

Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

34 Lodinlo i cieli e la terra; I mari, e tutto ciò che in essi guizza.

Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

35 Perciocchè Iddio salverà Sion, ed edificherà le città di Giuda; E [coloro] vi abiteranno, e possederanno Sion per eredità.

бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

36 E la progenie de' suoi servitori l'erederà; E quelli che amano il suo Nome abiteranno in essa.

нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.