< Salmi 139 >
1 Salmo di Davide, [dato] al Capo de' Musici SIGNORE, tu mi hai investigato, e tu [mi] conosci.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Tu vedi quando mi seggo, e quando mi alzo; Tu intendi da lungi il mio pensiero.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Tu aggiri i miei sentieri e il mio ricetto; E sei usato a tutte le mie vie.
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 Perciocchè non [essendo ancora] la parola sopra la mia lingua, Ecco, Signore, tu sai già il tutto.
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Tu mi strigni dietro e davanti; E mi metti la mano addosso.
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 La [tua] conoscenza [è] tanto maravigliosa che io non posso sottrarmene; [E tanto] eccelsa, che appo lei non posso nulla.
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Dove me ne andrò d'innanzi al tuo Spirito? E dove me ne fuggirò dal tuo cospetto?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
8 Se io salgo in cielo, tu vi [sei]; E [se] mi metto a giacere ne' luoghi bassi sotterra, eccoviti. (Sheol )
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol )
9 [Se] prendo le ale dell'alba, E vo a dimorar nell'estremità del mare;
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 Anche quivi mi condurrà la tua mano, E la tua destra mi prenderà.
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 E [se] dico: Certo, le tenebre mi appiatteranno, La notte [sarà] luce d'intorno a me.
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 Le tenebre stesse non possono oscurarti nulla; Anzi la notte [ti] risplende come il giorno; E le tenebre e la luce [ti son] tutt'uno.
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 Conciossiachè tu possegga le mie reni; Tu mi hai composto nel seno di mia madre.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Io ti celebrerò; perciocchè io sono stato maravigliosamente formato In maniere stupende; Le tue opere [son] maravigliose, E l'anima mia [lo] sa molto bene.
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 La fabbrica delle mie ossa non ti fu celata, Quando io fui fatto in occulto, [E] lavorato nelle basse parti delle terra.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 I tuoi occhi videro la massa informe del mio corpo; E tutte queste cose erano scritte nel tuo libro, Nel tempo che si formavano, Quando niuna di esse [era ancora].
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 Oh! quanto mi sono, o Dio, preziosi i tuoi pensamenti! Quanto son grandi le somme di essi!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 Se io li voglio annoverare, sono in maggior numero che la rena; [Quando] io mi risveglio, io [sono] ancora teco.
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 Certo, o Dio, tu ucciderai l'empio; Perciò, uomini di sangue, dipartitevi da me.
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Perciocchè i tuoi nemici ti hanno nominato a scelleratezza; Hanno preso [in bocca] il tuo Nome in vano.
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 O Signore, non odio io quelli che t'odiano? E non mi accuoro io per quelli che si levano contro a te?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 Io li odio d'un odio perfetto; Io li ho per nemici.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 O Dio, investigami, e conosci il mio cuore; Provami, e conosci i miei pensieri;
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 E vedi se [vi è] in me alcuna via iniqua; E giudami per la via del mondo.
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!