Salmi 105
1 CELEBRATE il Signore; predicate il suo Nome; Fate assapere i suoi fatti fra i popoli.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Cantategli, salmeggiategli, Ragionate di tutte le sue maraviglie.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Gloriatevi nel Nome della sua santità; Rallegrisi il cuor di coloro che cercano il Signore.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Cercate il Signore, e la sua forza; Cercate del continuo la sua faccia.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Ricordate le sue maraviglie ch'egli ha fatte; I suoi miracoli e i giudicii della sua bocca;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 [O voi], progenie d'Abrahamo, suo servitore; Figliuoli di Giacobbe, suoi eletti.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Egli [è] il Signore Iddio nostro; I suoi giudicii [son] per tutta la terra.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Egli si ricorda in eterno del suo patto, [E] in mille generazioni della parola [ch]'egli ha comandata;
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 [Del suo patto], ch'egli fece con Abrahamo; E del suo giuramento, [ch'egli fece] ad Isacco;
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Il quale egli confermò a Giacobbe per istatuto, [E] ad Israele [per] patto eterno;
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Dicendo: Io ti darò il paese di Canaan, [Per] sorte della vostra eredità.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Quantunque fosser ben poca gente, E forestieri in esso.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 E [mentre] essi andavano da una gente ad un'[altra], Da un regno ad un altro popolo,
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Egli non permise che alcuno li oppressasse; Anzi gastigò eziandio dei re per amor loro,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 [E disse]: Non toccate i miei unti, E non fate alcun male a' miei profeti.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Poi egli chiamò la fame sopra la terra; [E] ruppe tutto il sostegno del pane.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Egli aveva mandato dinanzi a loro un uomo, [Cioè] Giuseppe, [che] fu venduto per servo;
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 I cui piedi furono serrati ne' ceppi; La cui persona fu messa ne' ferri.
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 La parola del Signore lo tenne al cimento, Fino al tempo che venne ciò ch'egli aveva detto.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Allora il re mandò a farlo sciorre; Il dominator di popoli [mandò] a largheggiarlo.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Egli lo costituì padrone sopra la sua casa, E rettore sopra tutto il suo stato;
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 Per tenere a freno i suoi principi a suo senno; E per dare ammaestramento a' suoi anziani.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Poi Israele entrò in Egitto; E Giacobbe dimorò come forestiere nel paese di Cam.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 E [Iddio] fece grandemente moltiplicare il suo popolo; E lo rendè più possente che i suoi nemici.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Egli rivolse il cuor loro a odiare il suo popolo, A macchinar frode contro a' suoi servitori.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Egli mandò Mosè, suo servitore; Ed Aaronne, il quale egli aveva eletto.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Essi eseguirono fra loro i miracoli ch'egli aveva [loro] detti, E i suoi prodigi nella terra di Cam.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Egli mandò le tenebre, e fece oscurar [l'aria]; Ed essi non furono ribelli alle sue parole.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Egli cangiò le acque loro in sangue, E fece morire il lor pesce.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 La terra loro produsse rane, [Ch'entrarono fin] nelle camere de' loro re.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Alla sua parola venne una mischia d'insetti, [E] pidocchi in tutte le lor contrade.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Egli mutò le lor pioggie in gragnuola, E in fuoco divampante nel lor paese;
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 E percosse le lor vigne, e i lor fichi; E fracassò gli alberi della lor contrada.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Alla sua parola vennero locuste, E bruchi senza numero;
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 Che rosero tutta l'erba nel lor paese, E mangiarono il frutto della lor terra.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Poi egli percosse ogni primogenito nel lor paese, Le primizie d'ogni lor forza.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 E condusse fuori Israele con oro e con argento; E non vi fu alcuno, fra le sue tribù, [che fosse] fiacco.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Gli Egizi si rallegrarono della lor partita; Perciocchè lo spavento di essi era caduto sopra loro.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Egli distese la nuvola, per coverta; Ed [accese] un fuoco, per alluminar[li] di notte.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Alla lor richiesta egli addusse delle quaglie, E li saziò del pane del cielo.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Egli aperse la roccia, e [ne] colarono acque; Rivi corsero per i luoghi aridi.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Perciocchè egli si ricordò della parola della sua santità, [Detta] ad Abrahamo, suo servitore;
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 E trasse fuori il suo popolo con allegrezza, E i suoi eletti con giubilo;
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 E diede loro i paesi delle genti; Ed essi possedettero le fatiche de' popoli;
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 Acciocchè osservassero i suoi statuti, E guardassero le sue leggi. Alleluia.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
