Proverbi 20
1 Il vino [è] schernitore, e la cervogia [è] tumultuante; E chiunque ne è vago non è savio.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Il terrore del re [è] come il ruggito del leoncello; Chi lo provoca ad indegnazione pecca [contro a] sè stesso.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 [Egli è] gloria all'uomo di rimanersi di contesa; Ma chiunque è stolto si fa schernire.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Il pigro non ara per cagion del freddo; [E poi] nella ricolta va accattando, e [non trova] nulla.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Il consiglio nel cuor dell'uomo [è] un'acqua profonda; E l'uomo intendente l'attignerà.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Il più degli uomini predicano ciascuno la sua benignità; Ma chi troverà un uomo verace?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 I figliuoli del giusto, che cammina nella sua integrità, [Saranno] beati dopo di lui.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Il re, sedendo sopra il trono del giudicio, Dissipa ogni male con gli occhi suoi.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Chi può dire: Io ho purgato il mio cuore, Io son netto del mio peccato?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Doppio peso, e doppio staio, [Sono] amendue cosa abbominevole al Signore.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Fin da fanciullo [l'uomo] è riconosciuto da' suoi atti, Se egli [sarà] puro, e se le sue opere [saranno] diritte.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Il Signore ha fatte amendue queste cose: E l'orecchio che ode, e l'occhio che vede.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Non amare il sonno, che tu non impoverisca; Tieni gli occhi aperti, [e] sarai saziato di pane.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Chi compera dice: [Egli è] cattivo, [egli è] cattivo; Ma quando se n'è andato, allora si vanta.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Vi è dell'oro, e delle perle assai; Ma le labbra di scienza [sono] un vaso prezioso.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Prendi pure il vestimento di chi ha fatta sicurtà per lo strano; Prendi pegno da lui per gli stranieri.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Il pane acquistato con frode è soave all'uomo; Ma poi la sua bocca si trova piena di ghiaia.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 I disegni son renduti stabili con consiglio; Fa' dunque la guerra con prudenti deliberazioni.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Chi va sparlando palesa il segreto: Non rimescolarti adunque con chi è allettante di labbra.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 La lampana di chi maledice suo padre, o sua madre, Sarà spenta nelle più oscure tenebre.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 L'eredità acquistata di subito da principio Non sarà benedetta alla fine.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Non dire: Io renderò il male; Aspetta il Signore, ed egli ti salverà.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Doppio peso [è] cosa abbominevole al Signore; E le bilance fallaci non [sono] buone.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 I passi dell'uomo [sono] dal Signore; E come intenderà l'uomo la sua via?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Dire inconsideratamente: [Questa è] cosa sacra; E riflettere dopo aver fatti i voti, è un laccio all'uomo.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Il re savio dissipa gli empi, E rimena la ruota sopra loro.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 L'anima dell'uomo [è] una lampana del Signore, Che investiga tutti i segreti nascondimenti del ventre.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Benignità e verità guardano il re; Ed egli ferma il suo trono per benignità.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 La forza de' giovani [è] la lor gloria; E l'onor de' vecchi [è] la canutezza.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 I lividori delle battiture, e le percosse che penetrano addentro nel ventre [Sono] una lisciatura nel malvagio.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
