Matteo 22
1 E GESÙ, messosi a parlare, da capo ragionò loro in parabole, dicendo:
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2 Il regno de' cieli è simile ad un re, il qual fece le nozze al suo figliuolo.
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3 E mandò i suoi servitori a chiamar gl'invitati alle nozze, ma essi non vollero venire.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4 Di nuovo mandò altri servitori, dicendo: Dite agl'invitati: Ecco, io ho apparecchiato il mio desinare, i miei giovenchi, e i miei animali ingrassati sono ammazzati, ed ogni cosa è apparecchiata; venite alle nozze.
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
5 Ma essi non curando[sene], se ne andarono, chi alla sua possessione, chi alla sua mercatanzia.
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 E gli altri, presi i suoi servitori, li oltraggiarono ed uccisero.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 E quel re, udito ciò, si adirò, e mandò i suoi eserciti, e distrusse que' micidiali, ed arse la lor città.
Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 Allora egli disse a' suoi servitori: Ben son le nozze apparecchiate, ma i convitati non n'erano degni.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Andate adunque in su i capi delle strade, e chiamate alle nozze chiunque troverete.
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 E quei servitori, usciti in su le strade, raunarono tutti coloro che trovarono, cattivi e buoni, e [il luogo del]le nozze fu ripieno di persone ch'erano a tavola.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 Or il re, entrato per vedere quei che erano a tavola, vide quivi un uomo che non era vestito di vestimento da nozze.
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12 E gli disse: Amico, come sei entrato qua, senza aver vestimento da nozze? E colui ebbe la bocca chiusa.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
13 Allora il re disse a' servitori: Legategli le mani e i piedi, e toglietelo, e gettatelo nelle tenebre di fuori. Ivi sarà il pianto, e lo stridor dei denti.
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14 Perciocchè molti son chiamati, ma pochi eletti.
Багато бо званих, мало ж вибраних.
15 ALLORA i Farisei andarono, e tenner consiglio come lo sorprenderebbero in fallo nelle sue parole.
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16 E gli mandarono i lor discepoli, con gli Erodiani, a dirgli: Maestro, noi sappiamo che tu sei verace, e che insegni la via di Dio in verità, e che non ti curi d'alcuno; perciocchè tu non riguardi alla qualità delle persone degli uomini.
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17 Dicci adunque: Che ti par egli? È egli lecito di dare il censo a Cesare, o no?
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18 E Gesù, riconosciuta la lor malizia, disse: Perchè mi tentate, o ipocriti?
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19 Mostratemi la moneta del censo. Ed essi gli porsero un denaro.
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20 Ed egli disse loro: Di chi è questa figura, e questa soprascritta?
І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
21 Essi gli dissero: Di Cesare. Allora egli disse loro: Rendete dunque a Cesare le cose che appartengono a Cesare, e a Dio le cose che appartengono a Dio.
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22 Ed essi, udito [ciò], si maravigliarono, e, lasciatolo, se ne andarono.
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23 IN quell'istesso giorno vennero a lui i Sadducei, i quali dicono che non vi è risurrezione, e lo domandarono, dicendo:
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24 Maestro, Mosè ha detto: Se alcuno muore senza figliuoli, sposi il suo fratello per ragione d'affinità la moglie di esso, e susciti progenie al suo fratello.
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25 Or appo noi vi erano sette fratelli; e il primo, avendo sposata moglie, morì; e, non avendo progenie, lasciò la sua moglie al suo fratello.
Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
26 Simigliantemente ancora il secondo, e il terzo, fino a tutti e sette.
так само й другий брат, і третїй аж до семого.
27 Ora, dopo tutti, morì anche la donna.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
28 Nella risurrezione adunque, di cui d'infra i sette sarà ella moglie? poichè tutti l'hanno avuta.
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29 Ma Gesù, rispondendo, disse loro: Voi errate, non intendendo le Scritture, nè la potenza di Dio.
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
30 Perciocchè nella risurrezione non si prendono, nè si dànno mogli; anzi [gli uomini] son nel cielo come angeli di Dio.
Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31 E quant'è alla risurrezione de' morti, non avete voi letto ciò che vi fu detto da Dio, quando disse:
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32 Io son l'Iddio d'Abrahamo, e l'Iddio d'Isacco, e l'Iddio di Giacobbe? Iddio non è l'Iddio de' morti, ma de' viventi.
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33 E le turbe, udite queste cose, stupivano della sua dottrina.
І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 ED i Farisei, udito ch'egli avea chiusa la bocca a' Sadducei, si raunarono insieme.
Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 E un dottor della legge lo domandò, tentandolo, e dicendo:
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 Maestro, quale è il maggior comandamento della legge?
Учителю, котора заповідь велика в законі?
37 E Gesù gli disse: Ama il Signore Iddio tuo con tutto il tuo cuore, e con tutta l'anima tua, e con tutta la mente tua.
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 Quest'è il primo, e il gran comandamento.
Се перва й велика заповідь.
39 E il secondo, simile ad esso, [è: ] Ama il tuo prossimo come te stesso.
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 Da questi due comandamenti dipendono tutta la legge, ed i profeti.
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 ED essendo i Farisei raunati, Gesù domandò loro, dicendo:
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 Che vi par egli del Cristo? di chi è egli figliuolo? Essi gli dicono: Di Davide.
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Egli disse loro: Come adunque Davide lo chiama egli in ispirito Signore, dicendo:
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra, finchè io abbia posti i tuoi nemici [per] iscannello de' tuoi piedi?
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Se dunque Davide lo chiama Signore, come [è] egli suo figliuolo?
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 E niuno poteva rispondergli nulla; niuno eziandio ardì più, da quel dì innanzi, fargli alcuna domanda.
І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
