Giosué 17
1 E LA sorte che [scadde] alla tribù di Manasse (quantunque egli fosse il primogenito di Giuseppe), [fu questa: Alla nazione di] Machir, primogenito di Manasse, padre di Galaad, perchè [erano] uomini di guerra, scadde Galaad, e Basan.
І ви́йшов жеребо́к для Манасіїного племени, бо він пе́рвенець Йо́сипів, Махірові, Манасіїному пе́рвенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був воя́к, то був йому Ґілеад та Башан.
2 Poi scadde [la sorte] agli altri figliuoli di Manasse, secondo le lor nazioni, [cioè: ] a' figliuoli di Abiezer, e a' figliuoli di Helec, e a' figliuoli di Asriel, e a' figliuoli di Sechem, e a' figliuoli di Hefer, e a' figliuoli di Semida. Questi [furono] i figliuoli maschi di Manasse, figliuoli di Giuseppe, [distinti] per le lor nazioni.
І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами.
3 Or Selofad, figliuolo di Hefer, figliuolo di Galaad, figliuolo di Machir, figliuolo di Manasse, non ebbe figliuoli, ma [sol] figliuole; delle quali i nomi [sono] Mahala, Noa, Hogla, Milca e Tirsa.
А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.
4 Ed esse si presentarono davanti al Sacerdote Eleazaro, e davanti a Giosuè, figliuolo di Nun, e davanti a' principali, dicendo: Il Signore comandò a Mosè di darci eredità per mezzo i nostri fratelli. [Giosuè] adunque diede loro eredità per mezzo i fratelli di lor padre, secondo il comandamento del Signore.
І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька.
5 Scaddero adunque dieci parti a Manasse, oltre al paese di Galaad e di Basan, ch'[è] di là dal Giordano;
І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну,
6 perciocchè [quelle] figliuole di Manasse ebbero eredità per mezzo i figliuoli di esso; e il paese di Galaad fu per lo rimanente de' figliuoli di Manasse.
бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.
7 E il confine di Manasse, [dal lato] di Aser, fu Micmetat, che [è] dirimpetto a Sichem; poi questo confine andava a man destra verso gli abitanti di Entappua.
І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху.
8 Il paese di Tappua fu di Manasse; ma Tappua, [che è] a' confini di Manasse, [fu] de' figliuoli di Efraim.
Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів.
9 Poi quel confine scendeva alla Valle delle canne; le città dal lato meridionale di detta valle [furono] di Efraim, per mezzo le città di Manasse; ma il confine di Manasse [fu] dal Settentrione di essa valle, e faceva capo al mare.
І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі.
10 [Quello ch'era] verso il Mezzodì [fu] di Efraim, e [quello ch'era] verso il Settentrione [fu] di Manasse; e il mare era il lor confine; e dal Settentrione confinavano con Ascer, e dall'Oriente con Issacar.
На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу.
11 E Manasse ebbe in quel d'Issacar, e in quel di Aser, Bet-sean, e le terre del suo territorio; e Ibleam, e le terre del suo territorio; e gli abitanti di Dor, e le terre del suo territorio; e gli abitanti di Endor, e le terre del suo territorio; e gli abitanti di Taanac, e le terre del suo territorio; e gli abitanti di Meghiddo, e le terre del suo territorio; [che sono] tre contrade.
І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.
12 Or i figliuoli di Manasse non poterono scacciar [gli abitanti] di quelle città; anzi i Cananei si misero in cuore di abitare in quel paese.
Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї.
13 Ma, dopo che i figliuoli d'Israele si furono rinforzati, fecero tributari i Cananei; ma pur non li scacciarono.
І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його.
14 Or i figliuoli di Giuseppe parlarono a Giosuè, dicendo: Perchè mi hai tu data per eredità una [sola] sorte, ed una [sola] parte, poichè io [sono] un gran popolo, secondo che il Signore mi ha benedetto infino ad ora?
І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“.
15 E Giosuè disse loro: Se tu [sei] un gran popolo, sali al bosco, e sboscati [delle terre] nel paese de' Ferizzei, e dei Rafei, poichè il monte di Efraim [è] troppo stretto per te.
І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“.
16 E i figliuoli di Giuseppe dissero: Quel monte non ci basta; e in tutte [le città de'] Cananei, che stanno nel paese della pianura, vi sono de' carri di ferro; quelli che [stanno] in Bet-sean, e nelle terre del suo territorio, e quelli che [stanno] nelle valle d'Izreel [ne hanno anch'essi].
І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“.
17 Ma Giosuè parlò alla casa di Giuseppe, ad Efraim, ed a Manasse, dicendo: Tu [sei] un gran popolo, ed hai gran forze; tu non avrai una sola porzione.
І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к,
18 Perciocchè il monte sarà tuo, e se [quello è] un bosco, sboscalo, e sarà tuo, quanto egli si stenderà; perciocchè tu ne scaccerai i Cananei, benchè abbiano dei carri di ferro, e sieno potenti.
але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“.
