Giobbe 9

1 E GIOBBE rispose e disse:

А Йов відповів та й сказав:

2 Veramente io so ch'[egli è] così; E come si giustificherebbe l'uomo appo Iddio?

Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Se [Iddio] vuol litigar con lui, Egli non gli potrà rispondere d'infra mille [articoli] ad un solo.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 [Egli è] savio di cuore, e potente di forza; Chi si è [mai] indurato contro a lui, ed è prosperato?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 [Contro a lui], che spianta i monti, Senza che si possa sapere come egli li abbia rivolti sottosopra nella sua ira;

Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Che crolla la terra, [e la smuove] dal luogo suo; E [da cui] le colonne di essa sono scosse;

Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Che parla al sole, ed esso non si leva; Che tiene suggellate le stelle;

Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Che distende tutto solo i cieli, E calca le sommità del mare;

Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Che ha fatto i [segni del] Carro, dell'Orione, delle Gallinelle, E quelli [che sono in] fondo all'Austro;

Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Che fa cose tanto grandi, che non si possono investigare; E tante cose maravigliose che non si possono annoverare.

Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ecco, egli passerà davanti a me, ed io nol vedrò; Ripasserà, ed io non lo scorgerò.

Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ecco, egli rapirà, [e] chi gli farà far restituzione? Chi gli dirà: Che fai?

Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Iddio non raffrena l'ira sua; Sotto lui sono atterrati i bravi campioni.

Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 Quanto meno gli risponderei io, Ed userei parole scelte contro a lui?

що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 Io, che quantunque fossi giusto, non risponderei, [Anzi] chiederei grazia al mio Giudice.

я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Se io grido, ed egli mi risponde, Pur non potrò credere ch'egli abbia ascoltata la mia voce;

Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Conciossiachè egli mi abbia conquiso con un turbo, E mi abbia date di molte battiture senza cagione.

Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Egli non mi permette pur di respirare; Perciocchè egli mi sazia di amaritudini.

Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Se si tratta di forza, ecco, [egli è] potente; Se di giudicio, chi mi citerà?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Benchè io sia giusto, la mia bocca mi condannerà; [Quantunque] io [sia] intiero, ella mi dichiarerà perverso.

Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 [Benchè] io [sia] intiero, io non riconoscerò me stesso; Io avrò a sdegno la vita mia.

Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Egli [è] tutt'uno; perciò ho detto: Egli distrugge ugualmente l'[uomo] intiero e l'empio.

Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Se [è] un flagello, egli uccide in un momento; [Ma] egli si beffa della prova degl'innocenti.

Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 La terra è data in mano all'empio, [Il qual] copre la faccia de' giudici di essa. Ora, se [Iddio] non [fa questo], chi [è] egli [dunque?]

У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 Ma i miei giorni sono stati più leggieri che un corriero; Son fuggiti via, non hanno goduto il bene;

А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 Son trascorsi come saette, Come un'aquila che vola frettolosa al pasto.

промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Se io dico: Io dimenticherò il mio lamento, Io lascerò il mio cruccio, e mi rinforzerò;

Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 Io sono spaventato di tutti i miei tormenti, Io so che tu non mi reputerai innocente.

то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Io sarò reo; Perchè adunque mi affaticherei in vano?

Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Quando io mi fossi lavato con acque di neve, E nettatomi le mani col sapone;

Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 Allora pure tu mi tufferesti in una fossa, E i miei vestimenti mi avrebbero in abbominio.

то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Perciocchè egli non [è] un uomo, come [son] io, [perchè] io gli risponda, [E perchè] noi veniamo insieme a giudicio.

Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 Ei non v'è niuno che possa dar sentenza fra noi, [Che] possa metter la mano sopra amendue noi.

поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 [Ma] rimuova egli pur la sua verga d'addosso a me, E non mi conturbi il suo spavento.

Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 [Allora] io parlerò, e non avrò paura di lui; Perciocchè in questo stato io non [sono] in me stesso.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!