Giobbe 40
1 Poi il Signore parlò a Giobbe, e disse:
І говорив Господь Йову й сказав:
2 Colui che litiga con l'Onnipotente[lo] correggerà egli? Colui che arguisce Iddio risponda a questo.
„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
3 E Giobbe rispose al Signore, e disse:
І Йов відповів Господе́ві й сказав:
4 Ecco, io sono avvilito; che ti risponderei io? Io metto la mia mano in su la bocca.
„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
5 Io ho parlato una volta, ma non replicherò più; Anzi due, ma non continuerò più.
Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
6 E il Signore parlò di nuovo a Giobbe dal turbo, e disse:
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
7 Cingiti ora i lombi, come un valente uomo; Io ti farò delle domande, e tu insegnami.
„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
8 Annullerai tu pure il mio giudicio, E mi condannerai tu per giustificarti?
Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
9 Hai tu un braccio simile a quel di Dio? O tuoni tu con la voce come egli?
Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
10 Adornati pur di magnificenza e di altezza; E vestiti di maestà e di gloria.
то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
11 Spandi i furori dell'ira tua, E riguarda ogni altiero, ed abbassalo;
Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
12 Riguarda ogni altiero, ed atterralo; E trita gli empi, e spronfondali;
Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
13 Nascondili tutti nella polvere, [E] tura loro la faccia in grotte;
поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
14 Allora anch'io ti darò questa lode, Che la tua destra ti può salvare.
Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
15 Ecco l'ippopotamo, il quale io ho fatto teco; Egli mangia l'erba come il bue.
А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
16 Ecco, la sua forza [è] ne' lombi, E la sua possa nei muscoli del suo ventre.
Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
17 Egli rizza la sua coda come un cedro; Ed i nervi delle sue coscie sono intralciati.
Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
18 Le sue ossa [son come] sbarre di rame, Come mazze di ferro.
Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
19 Egli [è] la principale delle opere di Dio; [Sol] colui che l'ha fatto può accostargli la sua spada.
Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
20 Perchè i monti gli producono il pasco, Tutte le bestie della campagna vi scherzano.
Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
21 Egli giace sotto gli alberi ombrosi, In ricetti di canne e di paludi.
Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
22 Gli alberi ombrosi lo coprono [con] l'ombra loro; I salci de' torrenti l'intorniano.
Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
23 Ecco, egli può far forza ad un fiume, [sì che] non corra; Egli si fida di potersi attrarre il Giordano nella gola.
Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
24 Prenderallo [alcuno] alla sua vista? Forera[gli] egli il naso, per [mettervi] de' lacci?
Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
