Giobbe 26

1 E GIOBBE rispose, e disse:

А Йов відповів та й сказав:

2 O quanto hai tu [bene] aiutato il debole, Ed hai salvato il braccio fiacco!

„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?

3 O quanto hai tu [ben] consigliato colui che è privo di sapienza, E [gli] hai largamente dimostrata la ragione!

Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

4 A cui hai tu tenuti questi ragionamenti? E lo spirito di cui è uscito di te?

Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?

5 I giganti sono stati formati [da Dio], E [gli animali] che stanno nelle acque [sono stati formati] sotto esse.

Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.

6 L'inferno [è] ignudo davanti a lui, E non [vi è] copritura alcuna al [luogo del]la perdizione. (Sheol h7585)

Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)

7 Egli distende l'Aquilone in sul vuoto, Egli tiene sospesa la terra in su niente.

Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.

8 Egli serra le acque nelle sue nuvole, E non però si schiantano le nubi sotto esse.

Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.

9 Egli tavola la superficie del [suo] trono, Egli spande la sua nuvola sopra esso.

Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

10 Egli ha con la sesta posto un certo termine intorno alle acque, [Il qual durerà] infino alla fine della luce e delle tenebre.

На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

11 Le colonne de' cieli sono scrollate, Ed attonite, quando egli [le] sgrida.

Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.

12 Egli ha fesso il mare con la sua forza, E col suo senno ha trafitto Rahab.

Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.

13 Egli ha col suo Spirito adorni i cieli; La sua mano ha formato il serpente guizzante.

Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.

14 Ecco, queste cose [son solo] alcune particelle delle sue vie; E quanto poco [è] quel che noi [ne] abbiamo udito? E chi potrà intendere il tuono delle sue potenze?

Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“