Ebrei 3
1 LAONDE, fratelli santi, che siete partecipi della celeste vocazione, considerate l'apostolo, e il sommo sacerdote della nostra professione, Gesù Cristo;
Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.
2 che è fedele a colui che lo ha costituito, siccome ancora [fu] Mosè in tutta la casa d'esso.
Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:
3 Perciocchè, di tanto maggior gloria che Mosè è costui stato reputato degno, quanto maggior gloria ha colui che ha fabbricata la casa, che la casa stessa.
більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь мав, нїж будинок, той, хто вбудував його.
4 Poichè ogni casa è fabbricata da alcuno; or colui che ha fabbricate tutte le cose [è] Dio.
Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.
5 E ben [fu] Mosè fedele in tutta la casa d'esso, come servitore, per testimoniar delle cose che si dovevano dire.
І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;
6 Ma Cristo [è] sopra la casa sua, come Figliuolo; e la sua casa siamo noi, se pur riteniamo ferma infino al fine la libertà, e il vanto della speranza.
Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.
7 Perciò, come dice lo Spirito Santo:
Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,
8 Oggi, se udite la sua voce, non indurate i cuori vostri, come nella ribellione, nel giorno della tentazione, nel deserto;
не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пу-стинї,
9 dove i vostri padri mi tentarono, fecer prova di me, e videro le mie opere, lo spazio di quarant'anni.
де спокутували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й виділи дїла мої сорок років.
10 Perciò, io mi recai a noia quella generazione, e dissi: Sempre errano del cuore; ed anche non hanno conosciute le mie vie;
За се прогнівивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;
11 talchè giurai nell'ira mia: Se [giammai] entrano nel mio riposo.
так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.
12 Guardate, fratelli, che talora non vi sia in alcun di voi un cuor malvagio d'incredulità, per ritrarvi dall'Iddio vivente.
Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.
13 Anzi esortatevi gli uni gli altri tuttodì, mentre è nominato quest'oggi, acciocchè niun di voi sia indurato per inganno del peccato.
А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.
14 Poichè noi siamo stati fatti partecipi di Cristo, se pur riteniamo fermo infino al fine il principio della [nostra] sussistenza.
Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.
15 Mentre [ci] è detto: Oggi, se udite la sua voce, non indurate i cuori vostri, come nel dì della ribellione.
Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню".
16 Perciocchè chi, avendo[la] udita, si ribellò? Non [furono eglino] già tutti quelli ch'erano usciti d'Egitto per [opera di] Mosè?
Деякі бо, чувши, прогнівали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.
17 Ora, chi furon coloro ch'egli si recò a noia lo spazio di quarant'anni? non [furono eglino] coloro che peccarono, i cui corpi caddero nel deserto?
На кого ж Він гнівив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих кости полягли в пустинї?
18 Ed a' quali giurò egli che non entrerebbero nel suo riposo, se non a quelli che furono increduli?
Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?
19 E noi vediamo che per l'incredulità non [vi] poterono entrare.
І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.
